Іть написати розповідь одного разу я з татом і мамою поверталися

Одного разу я з татом в мамою пішов гуляти в зоопарк.Там я бачив різних тварин а саме ведмедів білок лисичок і ще багато цікавих тварин.Потім ми з сім'єю пішли в парк купили морозива посиділи та поїхали додому а дома мене чекали дідусь та бабуся.Я їм розповів чи розповіла про те як я з мамою та татом ходили в зоопарк я дізнався багато чого нового.Мені дуже сподобалось піти з татом в мамою в зоопарк.

Ерсрвнвгвгао орала на меня не было бы

Осінь-восени (і-е) - “Восени дні стають коротшими, а ночі – довшими”; село-сільский (е-і) - “Набираюсь сил од природи, од сільського повітря”; дорога-подорожній (г-ж) - “Наче подорожній, стукала у вікно обмерзла гілка плакучої берези”; книги-книжковий (г-ж) - “У кожному книжковому магазині на зустріч із нами століттями чекають мудреці та філософи, учені та чудові оповідачі”; муха-мушка (х-ш) - “В хаті тишина, мушка не забринить”; кожух-кожушок (х-ш) - “На порозі з'явилася мама, тримаючи за руку Тараса, одягненого в кожушок”; плуг-плузі (г-з) - “Не журися, вірний воле, не здихай все важче, тяжко в плузі вік ходити, та й мені не краще...”.  

Коли я був маленьким, то завжди мріяв скоріше вирости. Мені здавалося, у дорослих життя набагато цікавіше – вони можуть піти, куди схочуть, вміють користуватися складними пристроями та керувати автомобілем, можуть самі обирати одяг та не спати після обіду… А батьки тільки посміхалися та казали не поспішати, і що вони віддали би багато, аби знову стати дітьми.

Зараз ми вже підлітки, тому можемо спробувати зрозуміти, що то за пора життя – дитинство. Це світлий безтурботний час, коли щохвилини відкриваєш для себе щось нове, а поруч з тобою люблячі люди, завжди готові до Мати вчить читати по книжках з великими картинками, тато намагається пояснити, що й як працює. Дідусь із бабусею завжди раді нашим візитам. Вони ще молоді й енергійні. Бабуся готує смакоту як на хату гостей та сподівається, що все це з'їм я один. Дідусь проводить екскурсії по саду, який здавався мені величезним.

Перший домашній улюбленець – кіт Мурзик. Перші друзі – сусідські діти, хлопці й дівчата різного віку. Перші сварки та розуміння, що люди бувають різні, дехто легко може образити.

Дитинство накладає відбиток на все життя людини, бо саме в цей період формуються основні риси характеру та світобачення, здібності та таланти. Я знаю декілька підлітків з нещасливих сімей, так їм і досі важко спілкуватися з іншими та досягати успіхів у навчанні.

Я вдячний своїм батькам за те, що моє дитинство було щасливим. Я не був розпещеною дитиною, проте мав усе необхідне, а головне – їхню турботу та увагу. Я б хотів, щоб теплі почуття, які викликають дитячі спогади, допомагали нам долати труднощі дорослого життя.