Напишіть міні-твір на тему: час біжить немов пісок з долоні

Час біжить, немов пісок крізь пальці.
Хтось скаже що воно подібне до води, але це не так.
Час - це особа на воді ... це пісок, тонкою цівкою біжить з долонь, складених ківшиком. Щось іде безповоротно, а якісь піщинки залишаються на руках. Їх прийнято називати спогадами.
Іноді в піску попадаються маленькі гладкі камінці. Іноді це бурштин, іноді - галька. Кожен такий камінчик, яким би він не був, безцінний, якщо він залишився в руках. Але це буває рідко.
Найчастіше залишаються саме піщинки. А камінці ... вони на мить застрягають, а потім прослизаються крізь невелику щілину між долонями. Більше їх не вдасться знайти. Будь це шматочок бурштину або ж звичайний камінчик.
Але, якщо вже щось окрім піску і залишається в руках, то це саме галька, а не дорогоцінний бурштин.
Ми встаємо, і гидливо обтрушувати руки від прилиплих камінчиків. Непоказних і некрасивих. Ми копаємося в білосніжному піску в пошуках того маленького шматочка бурштину. І не знаходимо.
Так само і в житті. Те ж і з людьми.
Ти потримав шматочок бурштину в руках, але він вислизнув від тебе. Ти не зміг утримати. Йому не було за що зачепитися. З тобою залишився негарний камінчик, і ти струсив його з долоні. Як сміття.
Це зламало його життя. А ти пройшов мимо, не помітивши. Пішов шукати в безкрайніх дюнах життя свій шматочок бурштину. Який вже давно належить іншому. Для них ти теж звичайний камінчик-липучка, що так охоче пристає до мокрої шкірі.
Пізніше, коли ти сам загубишся серед пісків, тобі знову зустрінеться той камінчик. Але тепер це вже не даремна галька. В чужих руках він перетворився на дорогоцінний камінь. Бажаний бурштин. Він буде дивитися на тебе і не дізнаватися. Для нього ти колись був сяючим, немов сонце, і твої очі були подібні морю, а тепер ... піщинка. Одна з мільярдів.
Що тоді тобі залишиться? Нічого. Шукати далі і намагатися не помилитися. Можливо, десь у піску є ще один шматочок бурштину!
Пісок, пісок, пісок і незліченні спогади, але більше жодного камінчика. Тільки сірий пил, сочилася крізь складені ківшиком руки, і бруд на долонях ...

Н.в.           шістсо́т сімдеся́т чоти́ри

Р.в.            шестисо́т сімдесяти́ (сімдесятьо́х) чотирьо́х

Д.в.           шестиста́м сімдесяти́ (сімдесятьо́м) чотирьо́м

Зн.в.   шістсо́т сімдеся́т (сімдесятьо́х) чоти́ри (чотирьо́х)

Ор.в.    шістьмаста́ми (шістьомаста́ми) сімдесятьма́ (сімдесятьома́) чотирма́

М.в.     на/у шестиста́х сімдесяти́ (сімдесятьо́х) чотирьо́х

Н.в.      дев’ятсо́т вісімдеся́т п’ять

Р.в.      дев’ятисо́т вісімдесяти́ (вісімдесятьо́х) п’яти́ (п’ятьо́х)

Д.в.      дев’ятиста́м вісімдесяти́ (вісімдесятьо́м) п’яти́ (п’ятьо́м)

Зн.в.     дев’ятсо́т вісімдеся́т (вісімдесятьо́х) п’ять (п’ятьо́х)

Ор.в.    дев’ятьмаста́ми (дев’ятьомаста́ми) вісімдесятьма́ (вісімдесятьома́) п’ятьма́ (п’ятьома́)

М.в.       на/у дев’ятиста́х вісімдесяти́ (вісімдесятьо́х) п’яти́ (п’ятьо́х)

Н.в.       сімсо́т шістдеся́т ві́сім

Р.в.       семисо́т шістдесяти́ (шістдесятьо́х) восьми́ (вісьмо́х)

Д.в.      семиста́м шістдесяти́ (шістдесятьо́м) восьми́ (вісьмо́м)

Зн.в. сімсо́т шістдеся́т (шістдесятьо́х) ві́сім (вісьмо́х)

Ор.в. семиста́ми (сімомаста́ми) шістдесятьма́ (шістдесятьома́) вісьма́ (вісьмома́)

М.в. на/у семиста́х шістдесяти́ (шістдесятьо́х) восьми́ (вісьмо́х)

Н.в.   п’ятсо́т дев’яно́сто шість

Р.в.         п’ятисо́т дев’яно́ста шести́ (шістьо́х)

Д.в.         п’ятиста́м дев’яно́ста шести́ (шістьо́м)

Зн.в. п’ятсо́т дев’яно́сто шість (шістьо́х)

Ор.в. п’ятьмаста́ми (п’ятьомаста́ми) дев’яно́ста шістьма́ (шістьома́)

М.в.         на/у п’ятиста́х дев’яно́ста шести́ (шістьо́х)

Объяснение:

Відповідність між складними реченнями  

і кількістю простих речень у них:

1 шість складових частин (Д):

    Д 1[Збираючи книжки, я почув], 2(як надворі загуркотів віз), 3(як заскрипіла наша хвіртка), 4(обізвалась радісно качка), 5(забряжчали одні й другі двері), і 6[на порозі, наче весняночка, стала розрум’янена і осяйна Мар’яна].

2 три складові частини (Г):

    Г 1[Над ними зумлили комарі], 2[біля нас спросоння коли-не-коли схлипувала річечка], а 3[над усім світом протікала зоряна імла].

3 чотири складові частини (Б):

    Б  1[Минули дні], і 2[не раз можна було бачити Сіроманця в ярах за висілках]: 3[він сидів і терпляче чекав], 4(доки Андрійко Лях покатається на лижах зі своїм однокласниками).

4 п’ять складових частин (А):

    А 1[Низькі чорні хмари, здавалося, стояли нерухомо], але 2[по тому, 3(як вони час від часу засмолювали негусті дрібці зорі) і 4(як ті зорі знову ненадовго з’являлися), Климко здогадувався], 5(що хмари біжать).