Виділити в реченнях вставні конструкції : 1. мабуть ніщо так не радує людський зір як зримий результат роботи. 2. справді добре сміється той хто сміється останній. 3. по вулиці йду і здається уперше розплющив я очі на світ.

МАБУТЬ, ніщо так не радує людський зір, як зримий результат роботи.  

СПРАВДІ , добре сміється той, хто сміється останній.

По вулиці йду і, ЗДАЄТЬСЯ, уперше розплющив я очі на світ.

 Життя - це нескінченний циклічний процес, ужиття було, є і буде. Але деякі люди асоціюють це слово із словом "існування". З одного боку, це доцільно, а з іншого - ні! Є навіть такий філософський вираз: "Треба жити, а не існувати!" Саме слово "існування" у більшості людей асоціюється із чимось штучним, неживим. Наприклад, існувати може пристрій, будівля тощо. А "життя" тяжіє більше до істот, щось таке чисте і красиве, багатогранне, неповторне. Ми будемо розглядати сенс людського життя. Хтось сказав, що треба прожити своє життя так, щоб потім не було страшенно боляче! Я думаю, що з цими словами можна погодитися, тому що ними можна дуже коротко і лаконічно охарактеризувати сенс людського життя. Сенс життя полягає у насназі до життя, у натхненні на добрі вчинки. Наприклад, натхненням до життя можуть бути результати праці у будь-яких сферах діяльності людини: для вчителя - це відмінне засвоєння навчального матеріалу учнями; для лікаря - одужуючі пацієнти, яким він прописав ліки; для кондитера - подяка від споживачів його продукції та, звичайно, премія від керівництва тощо. Але буває й так, що власна праця не приносить задоволення, навіть починає дратувати, стає тягарем на все життя. Людина може працювати все своє життя адвокатом, але захоплюватись живописом і весь час казати собі: "Ось мої картини високо оцінять спеціалісти, я поїду за кордон і назавжди покину свою юридичну діяльність!" Але так буває дуже рідко. Коли мрії не стають реальністю, коли друзі відвертаються від тебе, не підтримують тебе у твоїх спробах кардинально змінити життя, то воно втрачає сенс і навіть може призвести до трагічного кінця. 
      Тому треба думати вже зараз, чи є сенс у нашому житті, чи правильний ми обрали собі шлях? Чи цією дорогою треба іти далі? 

я не знаю , может кто подойдёт , больше нечого не нашлось

Объяснение:

Жил был Градусник. Обычно он спокойно спал в своём пенале. Градусник вынимали из пенала только тогда, когда у Маленького Пети поднималась температура.

Мама укладывала Петю в кроватку и помещала Градусник ему в «подмышку». Затем Мама прикладывала Пете на лоб мокрый холодный компресс, отчего Петя капризничал и даже плакал.

Градуснику было очень жаль Петю, и он попросил волшебника Магика ему Добрый волшебник придумал для Пети «Охлаждающий пластырь «МАГИКОпласт». Пластырь легко наклеивался на лоб, приятно охлаждал и не мешал играть. С волшебным пластырем Петя стал себя лучше чувствовать, перестал капризничать и быстро выздоровел!