Дiалог-суперечка на тему: емiграцiя за кордон

Майже кожний вихідний ми проводимо в лісі, там у нашої родини є свої заповідні стежки. входячи до лісу, ми вітаємо знайомі дерева. навіть дали імена деревам, що приглянулися нам. віковий дуб-богатир має ім'я казкового царя берендея, берізку назвали снігуркою. а от ялинки-підлітки уздовж стежини до лісового озера чорне одержали ім'я подружки-зеленушки. одного разу ми працівникам місцевого лісництва збирати жолуді. їх потім відправили в інші лісництва для одержання саджанців дуба.  узимку дуб берендей спить, але, коли доторкнешся рукою до його стовбура, відчуєш, що кора тепла. у її складках знаходять притулок різні комахи, а наст під дубом засипаний коричневим різьбленим листям. вітер сухе дубове листя піднімає і заносить у ялинник. воно, начебто новорічні прикраси, причаїлося у хвої ялинок подружок-зеленушок. крім дубового, у ялинкових гілках ховається й сухе листя беріз, кленів, осик. а влітку подружки-зеленушки непоказними, інший гість лісу найчастіше не зверне на них уваги. хіба можуть вони зрівнятися з величним дубом берендеєм або з красунею берізкою снігуркою!   узимку все змінюється. темна зелень хвої є до себе погляд, вона ніби зігріває тебе в холоднечу. от ми й вирішили напередодні нового року прикрасити подружок-зеленушок різнобарвним серпантином. як же ми були вражені, коли, прийшовши в черговий вихідний до лісу, не побачили на звичному місці одну з подружок-зеленушок. ялинку хтось на пеньку лежала лише сумна сніжна шапка, на сусідній ялинці сиділи, настовбурчившись, горобці. здавалося, вони теж сумували разом з нами. ми, звичайно, прикрасили серпантином ялинки, що залишилися. а коли поверталися додому, купили в магазині невеличку ялинку в діжці. вона ще така маленька, що прикрашати її ми не стали. зиму вона проведе в нашій квартирі, а навесні ми віднесемо ялинку до лісу й посадимо замість зрубаного дерева. буде подружкам-зеленушкам нова сестричка.

Виготовлення писанок жодне свято не освячене такою таємничістю, як велико-день. у кожній сім'ї підготовка до нього — це справжнє магічне дійство. зазвичай, я теж намагаюсь взяти в ньому участь. оскільки випічкою паски та приготуванням страв займається моя мама, я беруся за виготовлення писанок і шкрябанок.передусім готую робоче місце та інструменти: фарби, пензлик та голку.починається робота з приготування яєць: одне варю звичайно, а інше — у воді з лушпинням цибулі. коли яйця зваряться і вистигнуть, беру спочатку коричневе яйце (з цибулиння) і роблю шкрябанку. для цього "циганською" голкою вишкрябую візерунки. білі, на темному фоні, вони особливо привабливо. ві перевагу симетричним візерункам.писанку виготовляю по-іншому. спочатку витираю яйце ватою з розчином спирту. потім набираю у склянку води, кладу яйце на підставку, тоненьким пензликом, який увібрав у себе магію фарб, чіткими рухами наношу візерунок.робота ця клопітка і потребує витримки, сумління та часу.зрозуміло, мої писанки та шкрябанки не такі, як у справжніх майстрів. але рідні завжди хвалять мою працю.завдяки витворам мого мистецтва наш великодній кошик завжди барвистий, яскравий і є частинкою моєї душі.