Мiнi твiр на тему" про що мрiють моi ровестники “

Мабуть кожна людина має мрію.Одні мрії можна здійснити за до грошей,інші може здійснити тілльки сама людина,деякі мрії не можливо здійснити ніколи.Діти часто мріють про гарну іграшку,нове плаття як у принцеси,конструктор,вантажівку шоколаду і інші радощі дитинства.Ці дитячі мрії легко можна здійснити за до грошей і старань батьків.З часом, ми дорослішаємо, відповідно, наші потреби теж ростуть, а також бажання, прагнення і цілі.Хтось хоче побувати на Марсі,хтось винайти амшину часу,а хтось побачити і поговорити з інопланетянином.Але приходить час, коли ми починаємо розуміти, що пора замислюватися про майбутню професію.Хтось хоче стати актором,хтось співачкою,музикантом,інший хоче бути відомим футболістом,чи баскетболістом.Деякі хочуть бути юристами,лікарями,будівельниками,дизайнерами.
 Правда в тому, що все це високі цілі, але, буде набагато гірше, якщо людина оступиться від своєї мети, бо, якщо він свідомо вирішив виконати свою мрію в дійсність, він неодмінно заявить про себе на цій землі. Не важливо, що його ім’я не ввійде.в історію, головне, що своє життя він проживе не даремно, приносячи щастя і користь людям. Мрії потрібно реалізовувати ,інакше вони так і залишаться мріями.Моя бабуся наприклад все життя хотіла політати з парашютом над морем,і на 72 рік життя все ж таки наважилась і політала.Її переповнювали емоції і вона дійсно була щаслива,адже здійснилась її заповітна мрія .Підлітки мріють про багато речей.
Наші мрії не завжди можуть давати яскравий образ, або ж вибудовуватися в пряму лінію. Найчастіше мрія є бажанням добитися чогось грандіозного і світлого. Але як це зробити, щоб домогтися всіх своїх мрій не представляється нам чітким і ясним.Адже мова і про те, щоб спонукати себе до діями, все ж, сидіти на рівному місці, і сподіватися на те, що мрія сама попадеться в руки нерозумно і безглуздо. Потрібно пам’ятати – ідеалізація дуже добре, однак до неї необхідно докласти зусилля і прагнення зробити це в реальності.

           Скласти діалог-обмін думками та враженнями від телепередач, присвячених вивченню та збереженню пам'яток історії та культури можна так:
-          Привіт, Оксанко! Чи дивилась ти вчора телепередачу на першому каналі, яку радила нам вчителька?
-          Привіт, Грицю. Дивилась. Це дуже пізнавальна телепередача, у якій торкаються важливих тем національного значення.
-          Я також дивився. Тема, дійсно, актуальна.
-          Наразі дуже важливо зупинити знищення та руйнування пам’яток історії та культури. Проте, на жаль, більшість людей не усвідомлюють важливість цієї проблеми.
-          Я згоден. Україна багата культурною спадщиною, у якій відбилася її складна історія.
-          Так, кожен пам’ятник, меморіальна дошка, архітектурна споруда символізують певну подію, яка відбулась у попередню епоху. Але чого серед населення більшість цього не усвідомлює?
-          Я вважаю, що проблема вандалізму, як було сказано у телепередачі, постає через деморалізацію населення та недостатню освіченість.
-          Мабуть, це так. Але ж щодня у школі нам наголошують на тому, що пам’ятки культури та історії – це цінний скарб. Невже навіть після уроків у школі люди цього не починають усвідомлювати?
-          Я думаю, велику роль тут грає і держава. Якби навіть на телебаченні проводилась активна робота з охорони національної культурної спадщини, то і проблем було б менше.
-          Ти маєш на увазі, що телебачення має популяризувати захист національного надбання?
-          Так, як-от, наприклад, та телепередача, яку ми дивились вчора.
-          Мабуть, прийняття таких заходів навіть на телебаченні сприятиме збереженню культурного та історичного надбання нашого народу.
-          Я вважаю, що окрім цього зменшиться кількість фактів знищення або пошкодження культурних та історичних об'єктів.
-          Дуже важливо виховувати сучасне покоління у дусі гуманізму та поваги до історичної та культурної спадщини нашого народу. Дякую за приємну співбесіду.
-          І тобі дякую!

           Скласти діалог-обмін думками та враженнями від телепередач, присвячених вивченню та збереженню пам’яток історії та культури можна скласти так:

-          Привіт, Оксанко! А ти дивилась культурно-мистецьку передачу під назвою «Світлиця» вчора?

-          Привіт, Надійко! Так, дивилась. У цьому випуску торкались теми визначних пам’яток України.

-          Я також дивилась цю передачу.

-          Що тобі у ній сподобалось?

-          Мені сподобалось, що автори наголосили на тому, що зараз люди не особливо цінують культуру і не мають бажання охороняти наші культурні надбання.

-          Звичайно, це дуже велика проблема на сьогодні. Адже наш народ багатий фортецями, садибами, палацами та монастирями.

-          І це ти лише назвали архітектурні пам’ятки. А скільки перлин ми маємо в історії, монументальному мистецтві, археології!

-          Я вважаю, що люди мають цінувати свою культурну спадщину та ретельно зберігати її належним чином.

-          А як думаєш, цим повинні займатися науковці?

-          Звичайно, у збереженні культурних пам’яток велику роль відіграє наука.

-          А я вважаю, що і прості люди можуть не лише розуміти важливість пам’яток національного значення та допомагати у їх збереженні.

-          Як саме прості люди можуть цьому сприяти?

-          Передусім сформувати шанобливе ставлення у своїй свідомості до об’єктів національного значення.

-          Так, я згодна з тобою. На жаль, більшість сьогодні не усвідомлює велику необхідність збереження пам’яток культури для нинішнього і прийдешнього поколінь.

-          У цьому наша основна проблема та саме на цьому наголошувалось у передачі «Світлиця». Ти не знаєш, коли вийде наступний випуск?

-          Завтра о шостій вечора. Дякую за приємну бесіду. До зустрічі!

-          Дякую, бувай!