9речень про дніпро з однорідними членами речення: з однорідними підметами, з однорідними додатками, з однорідними означеннями сильно треба

відповідь:

                            підмет

дніпро,десна,стир-пливуть повільно і спокійно.

дніпро,дністер,дунай-величні і гарні річки.

дніпро,південний буг-славетні ріки.

Ось і настала золота осінь. це початок шкільної пори.  діти йдуть до школи і починається перша навчальна чверть.  під ногами шарудять опале листя. вранці на землю лягає паморозь. жовте, червоне, руде листя заквітчуе дерева. на лісових галявинах червоніють кетяги горобини. берізки зсипають своє золоте листя на зелені ялинки.  вкрилися позолотою дуби та клени. осінь запалила ліхтарики на кущах калини.  а на пустищі поспіла журавлина і брусниця. зовсім скоро у вирій полетять журавлі і будуть прощатися з нами своїм сумним курликанням. осінь обдаровує нас безліччю дозрілих фруктів і овочів. як приємно насолоджуватися смаком соковитих яблук і груш, винограду і слив. вона щедра на подарунки!  

Веселе літо згасло. вересень зробився повноправним господарем у природі. незвично холодно стає вранці й уночі. лише вдень пригріває сонечко, немов намагається нагадати про літо. поля відпочивають після виснажливої тривалої праці. уже подарували господарям свій золотавий урожай садки. усюди відчувається прохолодний подих осені. сіре небо все частіше затягають низькі хмари. сіється дрібний дощ.  ліс стоїть сумний і мовчазний, здається, що він глибоко замислився. дуже скоро деревам доведеться геть роздягнутися, скинути своє важке вбрання, а згодом і підставити гілки хуртовині.  повільно кружляє в повітрі жовтогарячий листок. тонкі осички сумовито риплять на галявині, ще не зазнавши довгого передзимового сну. навкруги трухлявого пня скупчилися стрункі опеньки. їх дуже багато, і кожен із грибів так і проситься в кошик. горобина обвисла червоними розкішними гронами. листя липи з гострими почорнілими зубчиками здається вкритим тендітним оксамитом.  нещодавно зелена трава припала до землі. високо в небі роблять своє останнє прощальне коло запізнілі журавлі. вони ще раз нагадують нам, що прийшла осіння пора. журавлі відлітають у вирій і сумно курличуть.  у такі дні на якусь мить душу покриває світлий смуток. ми поринаємо в роздуми про сенс людського існування. усе це є ознаками того, що настала найкрасивіша пора року, яку оспівували художники, композитори, поети. настала золота осінь.