Укажіть групу слів , у коренях яких пишеться і : а) щ..лина, щ..тка, ущ..пнути; б) оч..кувати , ч..тко , ч..малий; в) щ..рий , ч..малой , шп..лька ; г)зач..ска , ч..пляти , веч..рній;

 а) щілина,щітка,ущипнути; б) очікувати ,чітко ,чималий; в) щирий ,чималой ,шпилька ; г)зачіска,чіпляти ,вечірній;
правильна відповідь - г

Отож сьогодні ми поговоримо про найстрашніше — про вогонь. Вогонь, як ви знаєте, може бути добрим другом для людини, але може бути і страшним ворогом, який забирає життя. Як ви гадаєте, коли він буває другом людини? (Відповіді дітей.) Так, коли людина вміє ним користуватися, знає, де можна запалювати вогнище, а де ні, та виконує всі правила. А коли вогонь стає ворогом для людини. (Відповіді дітей.) Так, діти, вогонь тоді ворог, коли люди ставляться до нього байдуже і не виконують правил. Саме про це ми і поговоримо. Зверніть увагу на ці малюнки. (Вчитель вивішує малюнки, де зображені вогнища. Обговорення малюнків.)Вогнище, що його так люблять і дорослі, і діти, — це дуже романтично і гарно. Особливо в поході, коли заходить сонечко, а на землю опускається темна ніч і несе з собою прохолоду. Тоді люди сідають навколо невеличкого вогнища, гріються, їдять, мріють, розмовляють, співають пісні під гітару... Вогнище люблять пастухи, які біля нього гріються і сушать свій одяг у негоду. Воно приваблює людину ще з доісторичних часів. Що треба знати, щоб, розпалюючи його, ти не став причиною страшного лиха? (Відповіді дітей.) Ці знання обов’язково застосовуй практично завжди.Запам’ятай!Вогнище можна розпалювати лише у визначених місцях. На спеціальних стоянках відпочинку в лісі. Там місця для вогнища обкопані і обкладені камінням. Поруч є пісок і вода.Вогнище не можна розпалювати дітям без нагляду дорослих.Якщо виникла необхідність розпалити вогнище, то місце для нього треба підготувати таким чином: спочатку очистити його від сухої трави, хмизу, моху, листя і обкопати або обкласти камінням, щоб вогонь не міг поширитися по сухій траві далі; приготувати пісок або воду для того, щоб засипати або залити його; сухий хмиз не складати у безпосередній близькості до вогнища, а віддалік.Вогнище не можна розкладати під деревом або між кущами — це може викликати пожежу. А ще в кущах і на дереві живуть пташки, які бояться диму.Вогнище не можна розкладати поблизу легкозаймистих матеріалів: сіно, солома, дрова, будівлі.Вогнище не можна розпалювати у приміщеннях: хлівах, на горищах, у сінях, у підвалах і т. д.Не можна спалювати сухе листя і рештки рослин восени, тому що в них накопичилося багато отруйних речовин, які при спалюванні виділяються в повітря і отруюють довкілля. Ми цим димом дихаємо і отруюємо свій організм. Нехай листя лежить, воно перегниє і земля візьме з нього те, що їй потрібно.Не можна розкладати великого вогнища, тому що язики полум’я можуть перекинутися на дерева чи будівлі, якщо ті знаходяться навіть далеко від нього.Якщо сильний вітер, то вогнища розпалювати не можна, тому що він може вихопити горючу галузку і занести її далеко, можливо, і на поле з пшеницею чи житом.А поблизу поля, де росте збіжжя, ні в якому разі вогнища не розводь.

Відповідність між односкладними реченнями та їх видами:
1) Односкладне неозначено-особове. - Г. У горах оголосили надзвичайний стан.
2) Односкладне означено-особове. - Б. Любіть Україну всім серцем своїм.
3) Односкладне узагальнено-особове. - В. Голу вівцю не стрижуть.
4) Односкладне називне. - А. Сині гори. Долина.

40. Відповідність між складнопідрядними реченнями та видами їх підрядних обставинних:
1) Обставинне мети. - Б. Щоб добре жити, треба працю любити (Нар. творчість).
2) Обставинне дії. - В. Як дбаєш, так і маєш (Нар. творчість).
3) Обставинне місця. - А. Де кров текла козацькая, трава зеленіє (Т. Шевченко).
4) Обставинне допустове. - Г. В пустелі стояла спека, дарма що був тільки квітень (Ю. Яновський).

41. Відповідність між реченнями й назвами відокремлених членів, якими ускладнено ці речення:
1) Відокремлене означення. - В. Сповнений любові, я іду по вулиці вузькій (В. Сосюра).
2) Відокремлена прикладка. - Г. Ягід навколо, особливо дикої малини, була сила-силенна.
3) Відокремлена обставина. - Б. Усяка пташечка, радіючи, співала (Б. Грінченко).
4) Відокремлений додаток. - А. Старий ніякої роботи не признає, окрім пасіки (О.Гончар).

*Уточнювальна відокремлена обставина:   Д. Тут, в полонині, небо накриває безлюдні простори (М. Коцюбинський).

42. Відповідність між фразеологізмами та їх правильними тлумаченнями:
1) Душі не чути. - А. Самовіддано любити.
2) Підсунути свиню. - В. Зробити неприємність.
3) Бігати як курка з яйцем. - Б. Приділяти незаслужену увагу.
4) Укрутити хвоста. - А. Приборкати, домогтися послуху.