Складносурядне речення з тіні забутих предків

Вот тебе предложение:

Знизу пiдiймавсь до Iвана i затоплював гори глухий гомiн рiки, а в
нього капав од часу до часу прозорий дзвiн колокiльця.

Наприклад: 1. Подніпров'я мені колискою було. (Ле): іменною частиною складеного присудка виступає іменник колискою, а зв'язкою — дієслово було. 2. І ти осталася одна на березі. (Шевч.): іменною частиною є числівник одна, зв'язкою — дієсло­во осталася. 3. Чорні жилаві руки були наче з заліза. (Коцюб.): іменна частина — наче з заліза, зв'язка — були. Роль зв'язки найчастіше виконує дієслово бути, рідше в значенні зв'язки вживаються дієслова стати, становити, вважатися, зда­ватися, називатися, лишатися, являти, видаватися та ін. Зв'язка бути (також являти собою і становити) вказує лише на б і час, тоді як всі інші зв'язки, крім цього, вносять у присудок ще й певні смислові відтінки. Порівняймо: Обличчя героїв спо­кійні були. (Сос.) і Обличчя героїв спокійними стали. В другому реченні показано змінюваність предмета — обличчя.

1. Підмет - пісня, присудок - співається. Під. - Вона, присудок - складається.

2. Підмет - пісня, присудок - є, підмет - ніхто, присудок - не захмарить.

3. Підмет - Ми , присудок - не забудемо, підм. мати, присудок- навчала.

4. Присудок- стане, підмет - пісня , присудок - загляне.

5. Підмет - лихо, присудок - сниться. підмет - ми, присудок. - заспіваймо.

Сполучники:

1. та - з'єднує дві граматичні основи.

2. Доки - спол. підрядності.

3. Що - В ролі займенника. (що - яка-пісня )

4. Як - сполучник підрядності.

5. А сполучник сурядності.