Твір-опис на тему "сонце котиця за обрій", уживаючи вигуки

З вечора до ранку
Сонце котиться на спочинок. Мрійливими стають береги. Принишкли верболози й комиші. Задрімала далечінь. Зрідка крякне десь крижень, закахкає дика качка чи обізветься в лунній тиші деркач. Червонясті заграви освітили небокрай, тихі заплави. Довгоногий чорногуз завмер на зеленому болоті, підсвіченому жовтогарячим призахідним промінням.Тільки-но згас палаючий захід і синьо-зелена оксамитова ніч, гаптована рясним золотом зірок, за ліском на лівобережному пагорбі запалало червоне вогнище. Горів ліс, горіла земля, горіло небо на обрії. Жовтогарячі, рожеві, фіолетові косиці хмар вилискували в зеніті: сходив місяць.А незабаром був уже в небі, прояснілий, золотавий. Йому всміхався другий, з води…
Літня ніч коротка. Раптом зашелестіли комиші. Змахнула крилами і знялась у повітря проворна чирка. Сплеснула рибина під берегом. Барвисто займався схід. Із свіжими рум’янцями, з росяною прохолодою по-молодецькому бадьоро зводився ранок.

СМОТРЕТЬ ОТВЕТ

ответ

4,0/5

30

yumiyumark

новичок

3 ответов

214 пользователей, получивших

Будь ласка перевірте текст перед тим як переписувати в зошит.

Дуже давно,далеко-далеко,жила в одному царстві сім'я. Батько,мати і сестри близнюки Оленка та Алла.Всі любили їх,небуло нікого комуб не подобалась ця четвірка. Сестрички- слухняні,гарні,веселі,кмітливі,просто янголятка . Мати-душа,віддасть останню крихтинку хлібу бідному. А батько сильний,сміливий,спрайжній богатирищее.

Та прийшла біда в королівство. За горами що були не по далеку від замку короля була споруда в якій були ув'язнені наймогутніші, найсильнішіі,вогняні,та льодяні дракони всесвіту. Як відомо один із наймогутніших чаклунів зміг визволити одного, та заволодіти його розумом. Також відомо, що він раніше був придворним магом, але він став ним не для того, щоб служити королю, а щоб заволодіти його короною. Через це його хотіли стратити, але він встиг втекти. І на цьому він не зупинився.

Всі в паніці,ніхто не знае що робити,король склика всі війска й готуе їх добою.

-Невже це наш кінець?-Тремтячим голосом сказала мати.

А чаклун на своему драконі був все ближче і ближче.

-Тату ми знаємо як перемогти дракона!-одночасно сказали сестри.

Розказавши батькам свій план вони пішли до палацу,взявши з собою по зеркальцю. Коли вони прийшли до короля чаклун був уже зовсім поруч. Вони розуміли що чаклуну треба був саме король,якщо ж він сам хотів ним стати. І як тільки чаклун випустив перший свій удар, вони підставили під нього свої дзеркальця,фіолетове полум'я від них відбилось і полетіло прямісінько в чаклуна,збивши його з дракона. Отямившись від чар нерозуміючи що сталось дракон полетів геть, а чаклуна було ув'язнено у в'язниці.А на честь сестричок і перемоги над драконом був парад.

Ось і сказочці кінець, а хто слухав молодець.

Дружба-это понятие не постоянное,одни друзья приходят другие уходят,но без друзей человек не сформируется как личность.естественно, друзья бывают разные,одни-те которые лишь делают вид что твои друзья, а на самом деле готовы предать тебя при первой же возможности,а другие-действительно любят тебя и уважают,ну такие товарищи редко появляются на сей мир.Также,бывают люди которые дружат с тобой из-за того что б просто тебе постоянно хвастаться,например: результатами из игры или если товарищ совсем узколобый,то может хвастаться одеждой.
Друзья бывают разные,но если ты видишь что человек к тебе тянется,не отвергай его,может именно этот человек будет тебе товарищем навсегда...

написала текст,не диалог,также могут быть ошибки