Дібрати до поданих іменників прикметники, і записати словосполучення, визначити рід іменників. шосе, кутаїсі, собаки, путь, купіль, піаніно, туш, батумі, рандеву, кепі, кашне, білоручка, плакса, лібрето, вовчище, ручище, вуаль, умань, чигирин, удай, чернівці, суми, яготин, інгул, коростень, стрий, ізмаїл.

Широке шосе, гарне Кутаїсі, злий собака, далекий путь, лікувальний купіль, лаковане піаніно, чорна туш, вітальний туш, курортне Батумі, вечірнє рандеву, жовте кепі, тепле кашне, маленький (маленька) білоручка, маленький (маленька) плакса, змістовне лібрето, злий вовчище, велика ручище, темна вуаль, чарівна Умань, історичний Чигирин, далека Удай, сачасні Чернівці, українські Суми, мальовничий Яготин, глибока Інгул, туристичний Коростень, мальовничий Стрий, історичний Ізмаїл

1: а
2: б
3: сонце
4: а
5:
6:а
7:
8:г
9:а
10:
11:а
12:

1: [дивуйешс‘а], [шчоденник],[він‘йетка],[прислівйа]
2: Допомагати,прикордонний,чорніти,безпорадна, прізвисько, стежина.
3:

1:коли в українські степи приходила рання весна, по селах починали лаштуватися в далеку дорогу чумаки. Проводжали їх урочисто, всім селом. Співали пісень, виголошували напуття, а сивий статичний у громаді чоловік благословляв їх. Отаман востаннє оглядав своїх побратимів. Зібралися тут найсміливіші, найдужчі, найвитриваліші. Всі вони справді можуть покластися один на одного в найбільшій небезпеці

Списати речення, розставити розділові знаки. Підкреслити граматичну основу. Вказати вид речення; засоби зв’язку та смислові зв’язки між частинами складносурядного речення. Намалювати схеми тільки до складносурядних речень.

Дмухнув вітер понад ставом і сліду не стало.

Хай вітер дерева колише й співають в садах солов’ї!

Він хотів одразу встати але штурман наказав відпочивати.

То пронесеться над болотами чайка то промайне бистрий баркас.

Встала й весна чорну землю сонну розбудила уквітчала її рястом барвінком укрила і на полі жайворонок соловейко в гаї землю убрану весною вранці зустрічають.

Чи може щось наплутано віками і атом вручено нам безрозсудно рано?

Нічна звивається стежина зітхає море віддалік дурман акацій парком лине роса голубить квітів лик…

Не то осінні води шуміли не то вітер бився в заломах провалля.

Посеред туману застережливо гукали кораблі й інколи лунав шаленіючий дзвін.

Низенький чоловік махнув рукою і машина зупинилася від’їхавши трохи вперед.

Хмари були світлі і усміхнене сонечко лоскотало волосся але за обрієм насувалась грозова хмара.

На порозі стоїть бабуся навкруги тиша скрізь ясно з поля вітерець віє з гаїв холодок дише…

Объяснение: