Зробити фонетичний розбір слів: сестра житній пам, ятливий беззаконня відроджування

[с еи с т р а];

[ж ие т н' і й];

[п а м' й а т л ие в и й];

[б еи з: а к о н': а];

[в і д р о дж у в а н': а].

(все підкресл. - наголос)

  кожен митець залишає по собі якесь надбання: картини, симфонії, книги. яка ж у цьому всьому роль поета? невже просто написати декілька збірок віршів на хвилюючі людей теми? іноді так, іноді ні. я хочу сказати про лесю українку, яка не просто залишили по собі 12 томів неперевершених творів, а й створила образ ідеальної людини. звісно, варто зауважити, що ідеал для кожного свій. такі образи недосяжного та прекрасного під впливом , часу, періоду життя, а також особливостей життєвої долі людини. лариса петрівна народилася й виросла в заможній родині, у неї були гарні стосунки із відомими на той час суспільно-політичними діячами. на становлення характеру та життєвих позицій поетеси впливали олена пчілка, дядько михайло драгоманов, микола лисенко тощо. леся від самого початку була людьми інтелігентними, ерудованими. її тяга до знань також не залишилася без уваги, тому ще дівчинкою   вона отримала блискавичну освіту. варто додати, що жінці доводилося відчувати нестерпний біль – саме це загартувало її душу, мов сталь.   мабуть, саме власні страждання призвели до того, що головною для поетеси була душа, а не зовнішність чи соціальний статус. з цього можна зробити висновок, що сила духу, краса та високі порухи душі є головною ознакою ідеалу людини лесі українки. довести це не важко. варто лиш розібрати хоча б двох персонажів із творів дочки прометея. .

Природа - це природне середовище перебування людини. і природно, що йому необхідно піклуватися про неї, постійно підтримувати її, берегти й зберігати. у древні часи люди більш тремтливо й дбайливо ставилися до того, що їх оточувало. багато культів, обряди й ритуали сивої старовини сприяли тому, щоб людина перебувала в гармонії із природою. однак зараз від колишньої поваги до навколишнього світу не залишилося й сліду сьогодні активно здійснюється використання природних ресурсів, атмосфера нещадно забруднюється, ставлячи під сумнів існування людини як виду. що ж з нами відбувається і як людство дійшло до такого відношення до природи? це дуже складне питання, на який немає поки однозначної відповіді. більшість людей сходяться на тім, що причини даного явища лежать у самій свідомості людини, у його споживчому світогляді, що викладено в короткої, але ємній фразі: «бери від життя всі». у підсумку виходить, що людина стала на шлях відвертого й нічим грабежу, що прикривається не, природних надбань, і поступово втрачає свій людський вигляд якщо так піде й далі, те людство в недалекому майбутньому очікує неминуча фізична деградація, і як причина її - деградація духовно-моральна. це до безславного кінця всієї людської цивілізації. однак кінець її буде не в зеніті слави, а скоріше наслідком втрати людяності більшістю її представників щоб цього не трапилося, необхідно кожному з людей зрозуміти своє місце в житті й усвідомити, що тільки в єдності із природою можна зберегти себе й весь рід людський від духовної деградації й неминучої загибелі