Директорові Львівської середньої школи №16 Филипенку М. І. Сухомлинського Миколу Олександровича, який проживає за адресою: м. Львів, вул. Смачна, 5, кв. 15 Заява зарахувати мою доньку, Сухомлинську Віторію, до 10 класу вашого закладу. До заяви додаю: копію свідоцтва про народження; довідку про стан здоров'я дитини. 21.04.2016 (Підпис)
ipaskarovanv6
12.02.2021
Народовці Народовці - представники галицької, буковинської та закарпатської інтелігенції, які орієнтувалися на народ, обстоювали його інтереси, дбали про формування національної свідомості українців. "Народовський" рух виник у Галичині на початку 60-х XIX ст. на противагу "москвофільському" і для розв'язання українських культурно-освітніх, а згодом - політичних проблем. Основу руху складали ідеї національного відродження, започатковані "Руською Трійцею" та Кирило-Мефодіївським Братством, і сформовані під впливом творчості Т.Шевченка, П.Куліша, М.Костомарова. Діяльність "народовців" зосереджувалася навколо видань "Вечорниці", "Мета", "Нива", "Русалка" і спрямовувалась на зв'язок із "громадівським" рухом у Наддніпрянській Україні. Ідеологами народовського руху 60-х були О.Партацький та Д.Танячкевич. Молоде покоління "Народовців" представляли письменники В.Шашкевич (син Маркіяна), К.Климкович, Ф.Заревич, К.Горбаль та інші. За ініціативою народовців, зокрема С.Качали, у Львові організовано діяльність "Просвіти" (1868), у Чернівцях — товариство "Руська Бесіда" (1869), в організації якого взяли найдіяльнішу участь письменники Воробкевичі. Основним органом народовців був журнал "Правда". Після заборони українського друкованого слова у Східній Україні (Валуєвський циркуляр 1863, Емський указ 1876) тут друкували свої твори 0.Кониський, П.Куліш, І.Нечуй-Левицький, М.Старицький, М.Драгоманов та інші. Крім "Просвіти", "Руської Бесіди", народовці організували ряд товариств, серед яких: Літературне товариство імені Шевченка (1878), реорганізоване у Наукове товариство імені Шевченка (1893), "Руське товариство