Короткий текст на тему зовнішність людини з простим ускладненим реченням

У нашій школі є Шевченківська світлиця. Там зібрано величезний матеріал про Тараса Шевченка, зберігаються твори поета, його картини. Центральне місце займає «Ювілейне панно Т. Шевченка», виконане заслуженим народним художником України Ф. Панком. Кожного разу, коли ми заходимо до світлиці, зустрічає нас мужнє, вольове обличчя Великого Кобзаря. Мудрий задумливий погляд темно-карих очей і зморшки на лобі свідчать, що на його долю випало немало важких випробувань. На голові в нього сива смушева шапка, на плечах кожух. З-під кожуха видніється сорочка червоного кольору. Портрет поета виконаний на тлі червоних ягід калини, квітів соняшника, дубового листя. Це символи України. Соняшники символізують сонце, листя дуба — мужність і нескореність, калина — красу. Фарби, якими виконаний портрет, яскраві, насичені, що створює урочистість та святковість. Цю картину художник написав до 175-річчя з дня народження Тараса Шевченка. З того часу вона гостинно зустрічає відвідувачів нашої світлиці.

Напередодні свята ми завжди робимо прибирання в будинку. Миємо вікна після зими, витираємо пил на шафах, викидаємо непотрібні речі.

Після прибирання ми починаємо приготування до святкового столу. Моя мама завжди пече святкові паски. Ці паски виходять у неї дуже ніжними, смачними та повітряними. Я теж беру участь у приготуванні пасок. В мої обов’язки входить підготовка паперу для випічки. Мені необхідно нарізати її за розмірами банок, в яких будуть випікатися паски. Також мені необхідно підготувати родзинки та цукати. У родзинок необхідно обірвати хвостики й промити їх водою.

Прикрасою святкового столу є фарбовані яйця. Як варіант, замість фарби можна наносити на них різнокольорові наліпки.

Оскільки Великдень знаменує собою закінчення Великого посту, мама завжди готує на це свято м’ясні страви.

Всі члени нашої родини збираються за столом і починають святкувати після спільного відвідування церкви.

Чому потрібно знати звичаї свого народу?

 Наш народ був дуже мудрим. Свої знання люди виливали у традиції та звичаї, намагаючись у такий б поділитися ними із нащадками. Традиції - це духовна спадщина нашого народу, яку ми маємо цінувати та поважати. Але для чого нам потрібно знати звичаї?

 Звичаї повчають, надихають та об'єднують людей у єдине ціле. Спільні обряди роблять із нас колектив. Згадаймо, як приємно йти на Великдень, вітаючись зі знайомими та сусідами: "Христос Воскрес". Всі радісні, усміхнені. Традиції  обґрунтовують стосунки між людьми, цінність духовної культури окремої особистості і народу взагалі. Тому ми маємо їх цінувати.

Объяснение: