Випиши з читанки 5 речень з однорыдними членами, вираженими прислывниками

на небi плавно,нiжно та безшумно пропливають м'якi хмари. з ранку та ввечерi дуже прохолодно.днiпро вiльно i тихо пропливаэ у мiстi киэвi.високо, дуже високо на деревi сидить птах.в зимку на дворi холодно а влiтку тепло.

Зачин:   за давніх-давен, як свинки співали пісень, а мавпи тютюн жували, а кури його клювали, а качки: «кряк-кряк» примовляли,— якось усі птахи попросили сороку: — навчи нас, як вити гніздо. бо всім відомо, що сорока — майстер вити гнізда. зібрала вона всіх птахів і почала вчити. спершу принесла грязюки і зліпила кругленький млинець. основна частина: —      я вже знаю, як його робити,— сказала сова і полетіла геть. ось чому сови не навчилися робити кращих гнізд. після цього сорока взяла кілька хворостинок і сплела з них кругленький обідок. —      і я так зумію,— сказав горобець і полетів собі. відтоді горобці в'ють свої гнізда з хворостинок, хоч і роблять це абияк. потім сорока назбирала пуху та пір'я і вистелила гніздо. —      оце мені подобається! — вигукнув шпак і полетів геть. ось чому в шпаків так м'якенько вистелені гнізда. тим часом сорока робила своє. а нетерплячі птахи один за одним відлітали геть. зрештою залишилася біля сороки сама тільки горлиця. а їй не вистачало ні глузду, ні тями чогось навчитися. сидить і туркоче-торочить щось своє: —      тягни три трісочки, тягни три-и. сорока саме клала прутик. почула, що туркоче горлиця, і каже: —      не трісочки, а прутики, і не три, а й одного досить. горлиця ж торочить своє. нарешті озирнулася сорока і побачила, що біля неї немає нікого, крім  недотепи  горлиці. 

Мій улюбленний день, це коли ти прокидаєшся, а біля тебе цілий кошик цукерок. ти можеш спати скільки хочеш, й гуляти до ночі. от якби ще це  все сталось по справжньому.. але, замість мої мрії, прийшла заміна, зовсім таки не  погана.  сталось це теплим літнім днем. ранок нічим не відрізнявся від інших днів, а коли сонце піднялось вже вище, наставав обід, тоді вже моє щастя було не за горами.  після того як ми пообідали, мене позвали друзі гуляти, я погодилась, так як робити було нічого. ми гуляли, розмовляли, сміялись та розповідали цікаві історії. потім, мій друг-  шибайлоголова, подав нам цікаву ідею, піти на річку, без відома дорослих, взагалі без нікого, тільки я та мої друзі. це було просто чудово, цей настрій, цей екстрим.. , коли ми прийшли, ми прямо в одязі побігли у не дуже таки теплу воду. коли вже стало досить холодно, ми вже збирались йти додому. сонце вже сідало, з"явився чудовий захід сонця і прохолодний вітерець провівав нашу вологу одежу. додому йти зовсім не хотілось тому що там розлючені батьки, які вже, напевно, були занепокоєні нашою відсутністю. все ж таки прийшовши додому, прослухавши грізні слова матері й батька, мені цей день дуже сподобався. і напевно стане маленьким шматочком мого, досить таки, не дуже цікавого життя. : )