Текст-опис квітка яка квітує навесні

ранньою весною, першими квiтами весни, розквiтають пролiски .

два довгi  зеленi зеленi листочки i посерединi квiтонiжка з синьою квiточкою.це символ весни i  ми радiсно цього чекаем.iх багато в полях, гаях i дiти собирають iх, в пучечки.

-привіт. - привіт. це андрій? - так це я, а ви хто? - я мама миколи грищенка твого нового однокласника. - перепрошую, але ви переплутали мене з кимось. у нашому класі таких нема. - він новенький, вчора тільки в клас прийшов. може ти його не знаєш? - ні, в нас не було новеньких. вчора я був у школі. ви напевно сплутали класи. це в 6-а, а не в 6-г поступив новенький. - а ти не знаєш, як мені зв'язатися з класною керівничкою чи старостою класу миколки? - щоб зателефонувати вчительці, потрібно знати її номер телефону, а в мене його нема. як що ви хочете поговорити з ними, то я можу дати вам адресу іванки петренко - старости їхнього класу. а краще прийдіть в понеділок до школи. - на всякий випадок продиктуй адресу. - вулиця павленка, будинок 23. - сподіваюсь ви потоваришуєте з микитою. - можливо. на все добре. звертайтеся якщо що. - дякую тобі, андрію, за . до побачення! - будь ласка. допобачення !

Ми звикли називати себе й суспільство,до якого належимо,українською нацією. а що ж означає таке популярне сьогодні слово "нація”? учені стверджують,що це - певний колектив людей,які мають спільне походження,спільну культуру. однак найголовнішою ознакою,що дає право називатися нацією,є мова – найбільша духовна цінність українського народу.не раз бувало,проходячи повз незначної кількості людей,до нас линуть такі вислови,які просто неприємно слухати. на жаль,сьогодні я все рідше і рідше зустрічаю людей,які володіють і вміють розмовляти рідною мовою.мене,досить часто,цікавлять питання: чи вміємо ми спілкуватися? ,чи ставимо собі за мету досягти успіху в певній справі за доречно сказаного,вміло використаного ввічливого слова? , чи завжди усвідомлюємо силу свого слова? , чи остерігаємось завдати необережним словом душевної рани співрозмовникові? спостереження показують: не всі і не завжди.живучи в постійному дефіциті добра,милосердя ми непомітно для себе спростили,збідніли етикет спілкування,засмітивши його нецензурною лексикою. ця лексика вже так влилася в наше спілкування, що і у світі,напевно,не залишилося жодної людини,яка б нею не користувалася. тема використання нецензурної лексики у мовленні дуже актуальна серед підлітків. між ними побутує така думка,що вживання подібних слів здобути визнання і у своїх однолітків, бо виявляється,що користуватися такими висловами стало модно. та чи приємно нам слухати таку мову,де раз у раз проскакує "гостре слівце”? думаю,що ні. і якщо навіть у підліткових компаніях це,можливо, стати "своїм”, але аж ніяк не стане у пригоді,коли доведеться здобувати потрібну освіту чи зайняти гідне місце в конструкції суспільства. вживання нецензурної лексики може призвести до того,що зможеш втратити найближчих друзів. недарма давньогрецький філософ піфагор говорив: "бесіду варто вести так,щоб співрозмовників з ворогів робити друзями,а не друзів – ворогами”.ми не повинні псувати свою мову нецензурною лексикою,адже це отруює спілкування і сприяє деградації суспільства,що неможливо для держави,яка прагне самовдосконалення.