Увірші к. прилісна розгубились слова. упорядкуйте їх, запишіть правильно вірш. ми-наші, волошки, квіти на, голубіють, полях при, в, в дорозі, просі, житі у, в, пшениці, ячменях

Ми — волошки, наші квіти

Голубіють на полях:

При дорозі, в просі, в житі,

У пшениці, в ячменях.

1)Петро(іменник,___) нездужаючи(дієприслівник,_._._) вже(прислівник, _._._) кілька(прислівник, _._._) днів(іменник, _._._) виглядав(дієслово,===) блідим(прикметник,===) і(сполучник) знесиленим(прикметник, хвилястою).

Просте, розповідне, неокличне, неускладнене, повне, двоскладне, поширене.

Він(займенник,___), нездужавши(дієприслівник,_._._) підняти(дієслово, _._._) уламок(іменник,_._._) скали(іменник, _._._) ,приніс(дієслово,===) великий(прикметник, хвилястою ) гострий(прикметник, хвилястою ) камінь(іменник,_ _ _).

Просте, двоскладне, розповідне, неокличне, ускладнене дієприслівниковим зворотом, повне, поширене.

2)Непокоячись(дієприслівник,_._._) нам(займенник, _ _ _) яких(займенник, хвилястою) меблях(іменник,_ _ _) змалку(прислівник, _._._) він(займенник, ___) звик(дієслово,===) до(прийменник) дерев’яних(числівник,_ _ _) нар.

Просте, розповідне, неокличне, неускладнене, повне, двоскладне, поширене.

Непокоячись(дієприслівник,_._._) про(частка) довкілля(іменник,_ _ _) старшокласники(іменник,___) вирішили(дієслово,===) патрулювати(дієслово,===) парк(іменник,_ _ _).

Просте, розповідне, неокличне, неускладнене, повне, двоскладне, поширене.

3)Баба(іменник,___) побігла(дієслово,===) селом(іменник,_._._) не(заперечна частка) славлячи(дієприслівник,_._._) своїх(займенник, хвилястою) дітей(іменник,_ _ _).

Просте, розповідне, неокличне, неускладнене, повне, двоскладне, поширене.

Вони(займенник, ___) чесно(прислівник, _._._) виконували(дієслово,===) свою(займенник, хвилястою) роботу(іменник,_ _ _) не(заперечна частка) ставлячи(дієприслівник,_._._) героїв(іменник,_ _ _).

Просте, розповідне, неокличне, неускладнене, повне, двоскладне, поширене.

Самий зворушливий образ, відомий як у релігії, так у Літературі й мистецтві — образ матері, що заколисує рідне дитя. Ця картина наповнює глядача відчуттям затишку, захищеності й комфорту. Адже саме мама ще до народження піклується про дитину, тільки поруч із нею дитя перебуває в абсолютній безпеці. Тарас Григорович Шевченко писав — «Нічого кращого ні, як мати молода зі своїм дитятком малим».Вся та турбота, любов, ніжність і щира, нічим не обґрунтована прихильність, що випробовує матір до своєї дитини знайшли своє відбиття в чистих безневинні колискові. Все своє бажання бачити рідне дитя здорова, гарна, щаслива, розумним і успішним мати вкладає в невигадливі рядки, які часом досить фальшиво, без музики наспівує в сутінку рідному чаду, у ритм погойдуючи колискуКолискова пісня повинна заспокоїти дитя, тому в немудрому тексті прослизають самі м’які, ніжні речі й створення, знайомі нам усім з дитинства: мурчащий кошеня, пухнатий кролик, тиха лисичка з м’якими лапками, що гурчать голуби й маленькі ластівки; подушка, набита легким повітряним пухом і мамині руки. Ця пісенька з народження прищеплює нам любов до комфорту, учить нас тому, що таке щастяЩоб викорінити з дитини примхливість, норовливість і впертість у колискову вводять негативних персонажів — підлу хитру лисицю, страшного сірого вовка або Бабая. Така колискова вчить нас страху, адже безстрашність не завжди є чеснота, порию воно є гіршим з пороківИ хоча колискові здебільшого небагатослівні, вони несуть у собі куди більше змісту, чим інші пісні. Саме з колискових починається формування немовляти, як людини, окремої особистості. Відомо, що діти в малому віці, як губка усмоктують ту інформацію, що пропонує їм навколишній світКолискова — перший урок, що одержує дитина у своєму житті. І тільки мама може проспівати колискову такий, який вона повинна бути — наповненої теплом і турботою, любов’ю й прихильністю. Ні батько, ні сестра, ні бабуся не можуть випробовувати до дитини того пещення, що дарує своєму чаду мати. А виростаючи, ми так часто в моменти суму хочемо знову почути мамину пісню, і відчути маминої теплої руки. Мамині колискові призначені лише для одного слухача — для її дитини, і тільки мати може бути виконавцем такий немудрої, але такої важливої пісенькиНапишіть у відповіді тут