Текст міркування твердження кожному відкрита дорога до знань

Кожному відкрита дорога до знань.    Кожен школяр, по–перше, може навчатися у школі. Навчання безкоштовне. По–друге,  успішність залежить від його систематичного відвідування уроків, виконання домашнього завдання, уваги та старання. Ми дізнаємося багато нового. По–третє, навчання робить нас відповідальними і дисциплінованими. Учні привчаються не спізнюватися на уроки. По–четверте, ми стаємо творчими людьми. Цікаво приймати участь у конкурсах, концертах. По–п’яте, вчить нас працювати. Учні слідкують за чистотою на парті, у класі, шкільному подвір’ї.       В дітей є всі умови, щоб добре вчитися. Найбільшу користь суспільству прино­сить людина, котра багато знає і вміє.

У кожного мабуть є домашні тварини . У мене наприклад кролик . Він цілісінький білий , але на лобі має чорну плямку ! Я кожного дня годую його морквою , капустою  і так далі .Одного разу я прийшла зі школи і його не було в клітці ! Я дуже злякалась але потім згадала , що не можна панікувати .Я обшукала всю кімнату , потім згадала , що я його не шукала під ліжком . Я туди заглянула він був там . Тоді я дуже зраділа . Потім я його дуже сильно обійняла й дала йому їсти .Так закінчилася моя історія .     Якщо є помилки  вибач

Сліпучі в снігах степи. День повен сонця,люди радіють що повсюди забіліло .Багато років Таврія не бачила снігу. Перд цим все тонуло в хуртовина.Кілька діб хурделиця була з вітром ,таким, що зривало дахи із ферм і валило опори високовольтних ліній.

А зараз все вляглося, відвирувало. Пречисті засніжені степи ,біліють без кінця-краю ,а дерева понад шляхом стоять незрушні ,виблискують кришталево вони в суцільній обледенілості. Коли зупинитись чути як лід на гіллячках від доторку сонця тонко полускує видає скляний звук це якраз добре це галузки самі розламують свої прозорі льодяні окови щоб дихати їм теж потрібен кисень.

Дикі качки табунами в небі колись вони відлітали з осені у вирій а зараз зимують на Дніпрі бо ріка в цих місцях (нижче ГЕС) до самого гирла не замерзає щойно ми бачили її ще не порушену втручанням людини налиту до берегів повну потужних звированих вод. Чули як ключі з-під берега несуть між платанами рівний мелодійний передзвін грають музикою самої природи.

У березі всюди лежали тіні від навислих дерев а тут у степу сліпучо куріпки пасуться темним табунцем серед снігів щось вони там вишукують… Заєць проскакав попід лісосмугою ніби сміючись ніби граючись