Сочинение о хлебе на украинском языке
Ответы
1. У мене було землі, що і кури не клюють, а в сусіда, як кіт наплакав. /
У сусіда по дачі вродило стільки помідорів, що і кури не клюють. / В мене тих знань з математики, як кіт наплакав.
2. Восени моє серце заснуло, а з приходом весни душа прокинулася знов./ Коли я дізналась про зраду, моє серце заснуло. / Моя душа прокинулась, коли я вперше закохалась.
3. Іван з дитинства був легкий на руку, а Петро - важкий./ Я завжди вважав себе легким на руку. / Мій друг дужий та важкий на руку.
4. У мене душа болить та серце крається за рідний край. / Вчителька каже, що за кожного з нас в неї болить душа. / Дівчина так гірко плаче, що в мене аж серце крається.
У сусіда по дачі вродило стільки помідорів, що і кури не клюють. / В мене тих знань з математики, як кіт наплакав.
2. Восени моє серце заснуло, а з приходом весни душа прокинулася знов./ Коли я дізналась про зраду, моє серце заснуло. / Моя душа прокинулась, коли я вперше закохалась.
3. Іван з дитинства був легкий на руку, а Петро - важкий./ Я завжди вважав себе легким на руку. / Мій друг дужий та важкий на руку.
4. У мене душа болить та серце крається за рідний край. / Вчителька каже, що за кожного з нас в неї болить душа. / Дівчина так гірко плаче, що в мене аж серце крається.
(Виділені слова є словами іншомовного походження)
1.ЕНЕРГЕТИКА України стрімко розвивається.
2.В мене з'явилася ІДЕЯ,як зробити цей світ кращим.
3.Погляд у минуле разуюче різниться зі спробою проникнути зором в покрите ВУАЛЛЮ майбутнє.
4.Найактивніший ВУЛКАН Ісландії готується до нового виверження.
5.Збільшення НОМІНАЛЬНОЇ вартості акцій необхідно для підвищення іміджу підприємства в зовнішньому середовищі або зміни позицій на ринку капіталу, тому що зі збільшенням НОМІНАЛУ акцій їх ліквідність, як правило, падає .
6.Чіткий РИТМ танцю добре узгоджувався з поетичної римою.
Ответить на вопрос
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
(сочинение-описание)
Хлеб... Мы видим его постоянно, едим его каждый день, но, оказывается, описать его как предмет не так-то просто. Вспоминаешь приятный аромат, удивительную мягкость, вкус хлеба, но какой же он на самом деле?
Вот он в моих руках - только что купленный. Хрустящая корочка покрывает румяный испеченный кирпичик. Корочка коричневого цвета. Я всегда выбираю поджаристый хлебушек. Оторвешь ломтик - и таким он кажется вкусным, что незаметно и полбуханки исчезнет, пока до дома дойдешь. Нежная мякоть так и тает во рту. В мякоти большие дырочки. Они разные: одни круглые, другие продолговатые. Сожмешь кусочек хлеба, подержишь в кулаке, а потом отпустишь - и чудо! - хлеб, как живое существо, расправляется, поднимает прижатые края и опять из него весело выглядывают аппетитные дырочки.
Горбушка - это предмет гордости хлеба. У нас в доме горбушки ценятся к маминому красному борщу. Папа свою горбушку натирает чесноком с солью, мама густо смазывает сметаной, а мы с сестрой просто хрустим, как два зайчика,
А если хлеб зачерствеет, мы делаем из него гренки - режем ломтиками, посыпаем сыром и кладем в горячую духовку. Через пять минут по кухне разносится такой аромат, что слюнки катятся, пока дождешься поджаристых рассыпчатых гренок.
Правду говорят, что хлеб всему голова. Мы не можем обходиться без хлеба ни в праздники, ни в будни. Хлеб - наш самый главный, самый ценный, самый древний и самый лучший продукт питания.