Був холодний осінній ранок. Вітер зривав з дерев останні листочки. На землю упав маленький Горішок. Він був дуже наляканий і сумний. Горішку захотілося повернутися на дерево. Він став проситися у горіха взяти його назад на гілочку. Але горіх відповів, що йому краще залишитися на землі, пустити коріння і рости великим і високим. Він ріс у нашому дворі поміж каштанами й кленами. Чи його посадці? хто, чи сам посіявся ніхто не знав. Стояв високий, стрункий, з розлогими вітами, на яких серед пахучого листя зеленіли ще дрібні кульки горіхів.Раптом я побачив, як до горіха, злодійкувато оглядаючись, підійшов хлопець і здоровенною палицею заходився гамселити по гіллю. Він намагався збити недозрілі плоди. Дерево шелестіло, сипалося листя... Мені здавалося, що воно тихо стогне від болю й незахищеності.Хлопець був старший за мене, але я вже не думав про це. Швидко кинувся до нього й вихопив з його рук палицю.— Ти нащо дерево нівечиш? — закричав я.— Хіба не бачиш, що горіхи зелені? А скільки гілок пооббивав...— А ти хто такий?..— витріщив очі бешкетник.— Воно що — твоє?..Моє! — розпалився я. І раптом додав примирливо: — Моє і твоє. Достигнуть — тоді й приходь, поласуємо горіхами.Незнайомець глипнув на мене, постояв трохи, певно, вирішував, що йому робити далі, потім махнув рукою:— А-а-а... Нехай росте. Бувай! І пішов своєю дорогою.А мені стало радісно, гарно. Я підійшов до горіха й тихенько йому сказав: «Рости, горішку. Рости й не бійся. Я тепер тебе завжди захищатиму».
Vladmouse32506
10.03.2023
Дістанеться (перепаде, буде) на горіхи (кислички, бублики, кабачки) кому і безос. Усталене словосполучення (фразеологізм). Ужиток: як самостійна фраза. Семантичні властивостіРедагувати ЗначенняРедагувати 1.Хто-небудь буде покараний за якусь провину. ◆ — Іди сюди, волоцюго..! З тебе все лихо встає. Іди й ти (Василю) за нами. І тобі дістанеться на горіхи, — сказав він Панас Мирний ◆ Він, замість олії, підлив гасу — переплутав пляшки. Дісталося на горіхи. В. Минко ◆ — Це вірно,— підтримав інший селянин.— Бува Костур повернеться, то дістанеться нам на кислички. Л. Юхвід ◆ Я й мамі не казав за гадюку, бо знав, що мені б досталось би на бублики. І. Нечуй-Левицький 2.Попадати, діставатися від когось за якусь провину. ◆ Звісно, найбільше при тих переговорах перепадало на горіхи старому Трацькому. І. Франко ◆ Я думаю так: попадись ти оце кому-небудь з такими думками, то й буде тобі на горіхи… Панас Мирний ◆ Іноді мені обридала служба, і я кидав все і завіювався куди-небудь в повіт тижнів на два і більше; часом сходило це мені з рук, а часом перепадало на кабачки. Збірник про М. Кропивницького СинонімиРедагувати 1.Дістане пам'яткового хто 2.Боком (рогом) вилізе кому. 3.Почастую (почастуєм) тим чаєм, що ворота підпираєм.
avdeevana
10.03.2023
Від добра добра не шукають - якщо ти зробив добро одній людині, то не означає, що той чоловік, якого ти допоміг зможе до тобі. якщо ти домовляєшся, що ти допоміг це, значить той до нше завдання вирішити. Таке взаємовигідний договір не є серйозною, так як той чоловік може мало знати або не знати взагалі нічого. Звідси і випливає висновок від добра добра не шукають. і це є свята істина, яку чомусь ніхто не хоче чути і вникнути в цю проблему людства.
слово не горобець вилетить не впіймаєш. наприклад, чоловік сказав своєму другові якесь дуже непристойне або дуже образливе слово, то той чоловік якому він сказав це образився і тому не розмовляє. треба контролювати свої слова, інакше нічого хорошого від словесного поносу не буде все будуть один одному говорити непристойні слова.
звідси і випливає другий висновок - слово не горобець вилетить не впіймаєш. це друга проблема людства. на жаль звичайно
Він ріс у нашому дворі поміж каштанами й кленами. Чи його посадці? хто, чи сам посіявся ніхто не знав. Стояв високий, стрункий, з розлогими вітами, на яких серед пахучого листя зеленіли ще дрібні кульки горіхів.Раптом я побачив, як до горіха, злодійкувато оглядаючись, підійшов хлопець і здоровенною палицею заходився гамселити по гіллю. Він намагався збити недозрілі плоди. Дерево шелестіло, сипалося листя... Мені здавалося, що воно тихо стогне від болю й незахищеності.Хлопець був старший за мене, але я вже не думав про це. Швидко кинувся до нього й вихопив з його рук палицю.— Ти нащо дерево нівечиш? — закричав я.— Хіба не бачиш, що горіхи зелені? А скільки гілок пооббивав...— А ти хто такий?..— витріщив очі бешкетник.— Воно що — твоє?..Моє! — розпалився я. І раптом додав примирливо: — Моє і твоє. Достигнуть — тоді й приходь, поласуємо горіхами.Незнайомець глипнув на мене, постояв трохи, певно, вирішував, що йому робити далі, потім махнув рукою:— А-а-а... Нехай росте. Бувай! І пішов своєю дорогою.А мені стало радісно, гарно. Я підійшов до горіха й тихенько йому сказав: «Рости, горішку. Рости й не бійся. Я тепер тебе завжди захищатиму».