Для чого людині потрібна книга? твір

Книга це найцінніший скарб.Вона допомагає нам в розмові та вивченню мови.Книга потрібна всім .Без книги небулоб життя. Люди бережить и читайте книги!

                                                     Твір
                    Для чого людині потрібна книга
 Ми всі знаэмо цінність книги. Книга - найцінніший скарб. Це - джерело мудрості.
 Книга - це не просто річ, яку ми беремо до рук, заради того, щоб прочитати та забути. У книзі э багато чого цікавого та корисного.
 Багато дітей не полюбляють читати, адже не розуміють, що читання розвиваэ мозок та розширюэ пам'ять.
Знаменитий вчений Е. Дідро вважав, що без читання мозок людини не росте, перестаэ приймати інформацію. Він також вважав, що мозок без читання поступово зменшуэться.
 Книга потрібна,що без неі людина не розвиваэться. Любіть читати!

1)Мабуть, у тому голосі було стільки страху, що на нього прибіг Андрій, який, на щастя, був дома - (...),що(...) - складносурядне

2)Вже того літа батько купив велику хату, і вони нарешті перебралися у село (...), і(...) - складносурядне

3)Вона не задумувалась над своїм походженням, і це мабуть порятувало її і поставило на ту висоту, на якій вона опинилася завдяки самій собі - (...), і [...],(...) - з різними видами зв'язку

4)Він зрозумів: життя дасться лише один раз і двічі молодим не бути [...]:(...) - складнопідрядне

Сільська родина 
У музеї Т.Г.Шевченка в м. Києві експонується невелике за розміром полотно, протебагатозначне за змістом. На картині зображена стара, під солом’яною стріхою хата. Тут узатишку наприкінці робочого дня зібралась селянська родина – молоді батьки та їх синочок.Малюк, що цілий день бавився з дідусем, ненароком розбив глиняний горщик, що висів на тину і бувнеабиякою цінністю родини. Першим порухом батькабуло покарати хлопчика за вчинену шкоду. Але матизаступилася за сина, благаючи батька простити. І тойполагіднішав, заспокоївся, взяв люльку і начевибачаючись перед дружиною, прагне пригорнутисина. За цією драмою стежить дворовий пес. Трохидалі у променях призахідного сонця гріється сивийдідусь, якому байдуже до того, що діється. Художникгостро, насторожено, драматично вдивляється в життялюдей. Т.Г.Шевченко у цьому полотні передав свійбіль за скривджений, підневільний народ. Цей біль віддушевної рани змушує малювати. Це не лише долягероїв картини, а це й його доля