Текст на тему постучалась осінь до мене у виконця

Осінь буває різна : тепла і морозна , сонячна і сльотава . В осінні дні, коли сиплеться невеликий дощ , який нудно стукає у вікно , хочеться залізти у велике затишне крісло біля палаючої печі або каміна , сховатися пледом і нескінченно довго дивитися на язики полум’я , гойдається у своєму таємничому танці. Але ось небо прояснюється . Сонечко радує останнім теплом , і все навколо перетворюється. Сьогодні один з таких днів . На дворі стоїть спека , майже як влітку . тільки холодний вітерець нагадує , що літо пішло безповоротно . Я стою на пагорбі і дивлюся на ліс. Він охоплений жовто -оранжевим пожежею , яким світяться в яскравих сонячних променях осики і берези . І серед цього полум’я темною зеленню проступають острівці сосен і ялин. На в’янучої траві виблискують нитки павутини. Їх завжди порівнюють з сріблом. Але мені вони більше нагадують перли своїм перламутровим блиском. Павутина розлітається всюди. Одна лягла мені на обличчя , защекотав ніс. Ось таку осінь я люблю. Хочеться відправитися в ліс. Просто так . Побродити по опадає листя . Стоячи далеко від лісу , я відчуваю шерех листя під ногами. Відчуваю її аромат . І , залишивши всі справи , я вирушаю в ліс. Як тут гарно ! У мене немає слів , щоб описати свій захват. Бреду по лісу, не вибираючи дороги. Опале листя шарудять . А тут під березою я раптом помічаю гриби. Рижики ! Треба ж , їх не вбили заморозки. А он ще , і ще. Я знімаю з себе вітровку і складаю в неї знахідку. Увечері мама насмажила свіжої , щойно прибраній з городу картоплі з грибами. А я буду згадувати шерех листя під ногами і відблиски сонця крізь рідіють крони.

На мою думку, праця і терпіння й справді все перемагають, адже без праці нічого не здобудеш, а успіх у праці неможливий без терпіння. 

Це доводить простий приклад. Згадаймо, як ми вчилися писати. Дуже непросто було навчитися чітко писати значки, та ще й однакової висоти, але терпіння і праця, щоденні вправи і свідоме ставлення до справи перемогли. І так у будь-якій ситуації можна досягти результату терпінням і працею. 

Про це свого часу писав великий філософ і письменник Г. С. Сковорода у своїх трактатах і байках, підкреслюючи важливість праці. Наприклад, у байці "Бджола і Шершень" ідеться про те, що праця — необхідна умова життя, без неї не прожити. Яскравим підтвердженням того, що саме праця і терпіння перемагають все, є життя головної героїні однойменного твору У. Самчука "Марія". Праця до й зажити поваги односельців і матеріального статку. Вона заробила сумлінною працею ту землю, що їй, сироті, дали у віно. Та й потім, коли довелося починати будувати життя з Корнієм, лише праця й терпіння до Марії навернути чоловіка до господарства, навчити бути хазяїном і людиною, яка вміє працювати й поважати працю інших. 

Підтвердженням думки про те, що терпіння і праця все перемагають, є, наприклад, історія життя видатної письменниці, драматурга і поета Лесі Українки. От уже кому не позаздриш! Хвороба унеможливила нормальне життя для цієї жінки, позбавила її улюблених занять музикою, звичайних радощів, доступних усім. Та вона не скорилася, а наполегливо працювала, вивчаючи іноземні мови, щоб, допомагаючи дядькові, М. Драгоманову, мати змогу заробляти на життя. її терпіння і праця зробили можливим життя, сповнене радощів, як у всіх, навіть більше того. 

Отож усе це підтверджує, що праця і терпіння все перемагають. 

Був собі хлопчик. Його звали___. Він був бешкетником. Завжди ставив підніжки (особливо однокласникам),не слухався батьків. Одного разу його батьки залишили вдома та сказали:"Прочитай хоча б 3 сторінки та не бешкетуй". І пішли. Він же нічого не прочитав ,а пізніше батьки прийшли. Мати перевіряє а він бекає. Тато вирішив його наказати ні якого компютера і телевізора. Далі він пішов ганяти у футбол,і баче гном. Він спочатку здивувався а потім вирішив побуцати маленького чоловічка мячем. Після тагого гном зказав чарівні слова і хлопчик став маленьким. Ось потім крихітний чарівник зни, а___ залишився. Доді хлопець надумав знайти того гнома,через три дні він нарешті його знайшов та сказав:
-Будь ласка,разчаруй мене! Я буду вихованим. Обіцяю!
Гном уважно подивився йому у очі  та ласкаво сказав:
-Гаразд. Але якщо ти будеш бешкетним хлопчиком,тоді я тебе зачарую знов! 
-Домовились...
Гномик махнув рукою,__ став великим, а маленький чарівник зник. 
Потім хлопчик вже був вихованим, слухався батьків,івчив уроки,і навіть не бешкетував.