Написати та описати свою улюблену квитку

Моя улюблена квітка-троянда.Мене вражає її неповторність, витонченість та тендітність. Також вона має гарний червоний колір,який є моїм улюбленим.Я люблю гати за цією чарівною квіточкою.

а і в- співрозмовники

 

а: -як ти вважаєш: чи потрібно роьити добрі справи?

в: - не думаю, що це хороша і навіщо тратити час на інших людей, коли часто вони навіть і не подякують?

а: - а от я думаю, що потрібно. недарма ж кажуть: ти зроби, а тобі то повернеться в стократ. от ти любиш, коли з тобою добре чинять?

в: так, це приємно. 

а: елементарна чи увага- і вже зробиш людині приємно)

в: але напевно на те треба мати багато адже іншим людяи все-

а: я думаю інакше. адже перевести стареньку через дорогу чи дістати хлопчикам м*яч з кущів- це секунди твого ти можеш посіяти зернятко, а виросте з нього могутнє дерево!

в: але як я знайдк людину, якій потрібна ?  

а: тут не потрібно прикладати такі велиеі зусилля як ти думаєш. варто просто бути уважнішим до навколишнього середовища і хоч інколи озиратися по сторонам.

в: так, ти справді: а раптом мені потрібна буде і мені її хтось надасть ось так бзкоштовно?

а: але для того треба сіяти добро вже з юності

в: дякую за повчальну розмову

а: будь ласка. от це вже було моє чи не найбільше добре діло- навчити когось )

 

 

13 реплік)

 

Вы ожидали треска и грохота, но ничего неслышите, кроме глухого, однозвучного шума, похоже-го на очень отдаленный гром. Вместо чудовищнойломки, столкновений и дружного натиска, вы видитебезмятежно лежащие, неподвижные груды изломан-ного льда, наполняющего всю реку от берега до берега.Поверхность реки изрыта и взбудоражена, точно поней великан-пахарь и тронул ее своим гро-мадным плугом. Воды не видно ни капли, а только лѐд,лѐд и лѐд. Ледяные холмы стоят неподвижно, но у васкружится голова, и кажется, что мост вместе с ва-ми и с публикой куда-то уходит. Тяжѐлый мостмчится вдоль реки вместе с берегами и рассекаетсвоими быками груды льда. Вот одна большая льдина,упершись о бык, долго не пускает мост бежать отнее, но вдруг, как живая, начинает ползти по быкувверх, прямо к вашему лицу, словно хочет проститьсяс вами, но, не выдержав своей тяжести, ломается надва куска и бессильно падает. Вид у льдин грустный,унылый. Они как будто сознают, что их гонят из род-Диктант как прием обучения орфографии, пунктуации, развития речи учащихся16ных мест куда-то далеко, в страшную Волгу, где,насмотревшись ужасов, они умрут, обратятся в ни-что.Скоро холмы начинают редеть, и между льди-нами показывается темная, стремительно бегущаявода. Теперь обман исчезает, и вы начинаете видеть,что двигается не мост, а река. К вечеру река уже по-чти совсем чиста ото льда.