Подумай как ты понимаешь народную пословицу "от доброты добро родится"

Если сделать добро одному человеку , то он по твоему примеру кому-то ещё и тд

Людина здавна оточувала себе красивими речами, вона не може без цього жити. Можливо, усе почалося з первісних малюнків усередині печер первісних людей. Про це не відає ніхто.

Хтось із мудрих сказав: "Прекрасне — це символ морального добра". Прагнення людини до красивого залишається незмінним упродовж віків. Людина хотіла передати неповторні явища природи чи свій стан — вона стала створювати первісну мелодію та пісні. Людина прагне зберегти для себе й онуків щось дивовижно неповторне (пейзаж, особливо інтер'єр, видатну особу тощо) — вона бере до рук звичайного пензля.

І так у всьому, що пов'язано з життям людини. Навіть зараз за повір'ям чи певною традицією належить вагітним жінкам не дивитися на щось потворне, недосконале, а спрямовувати свій погляд на красиве: квіти, зорі, приємні обличчя, спів птахів, ніжну музику, приємну мову.

Прекрасне й добре в житті — завжди поруч, бо все це йде не стільки від розуму, скільки від душі, від нашого відчуття. Позитивні емоції спонукають до того, що в людини з'являється добре ставлення до навколишнього світу і бажання самому творити добро.

Объяснение:

Объяснение:

1.

1 Допустове - Б

2 Причини - Г

3 Порівняльне - В

4 Займенниково-означальне - Д

5 Умови – А

2.

[ ] , (щоб ) -Б У природі ніч існує для того, щоб у тиші росло усяке зілля і відпочивала людина.(М.Стельмах)

[ , (де ), ] -А Під небом соковитим і дзвінким,де ходить вітер теплий і рум’яний, вони будують променистий дім(М.Рильський)

(Щоб ), [ ], (бо ) -Г Щоб прийшло на землю сподіване щастя, треба великої праці, бо щастя не дається дурно (М. Коцюбинський).

[ ], то [ ], (що ) –В Довго ще говорили обоє обмірковуючи прочитане,

то знову вони замовкали з приводу якоїсь думки, що випадково надходила одному чи другому до голови. (І. Сенченко)

3.

І мовчала струнка дорога що, здавалося, в небо вела (Л. Костенко)

Не можна любити народів других, коли ти не любиш Вкраїну (В. Сосюра)

Моя душа цвіте для тебе, неначе квітка для бджоли (М. Сіренко)

Мій час пливе так тихо-тихо, як по ставку пливе листок сухий (Леся Українка).