Составить на украинском языке твир на тему "день святого миколая

кожного року українці святкують два свята миколая. перше — 22 травня, а друге 19 грудня. свято миколая, особливо «зимнього», святкують урочисто, запрошують гостей. святого миколая люди люблять, бо він захисник усіх бідних і знедолених. народ про святого миколая склав багато легенд і переказів. у них розповідається, як він боронить людей від стихійного лиха, а особливо, на воді. всі мали в своїх куренях образ святого миколая і брали його з собою, виходячи в море на промисел.бо святий миколай — другий після бога заступник людей від усіх проблем нещасть. відомо, що все життя він ніс людям добро і милосердя. найбільше люблять і шанують його діти.для них він почесний охоронець і завжди до них приходить з подарунками. легенда оповідає, що у дитинстві (а ріс миколай у заможній родині) горнувся хлопчик до бідних, нужденних, скривджених, голодних та калік. він змалку щиро молився і просив у господа справедливості, миру, добра, прощення і милосердя. вдачею був тихий, незлостивий. він приходив на бідним знедоленим людям у найскрутніші хвилини життя несподівано і завжди так, аби його ніхто не бачив. робив добро, не чекаючи на подяку і славу. і тому його ще за життя називали «батьком сиріт, вдів і бідних». після смерті батьків продав маєток і роздав гроші бідним, а сам став священиком. своїми молитвами зцілював недужих, сліпих і калік. він також втихомирював море, бурю, гасив пожежі, охороняв від напастей, був покровителем подорожніх у путі, а також усіх тварин — диких і свійських. святий миколай всім серцем любив дітей і кожному хотів подарувати бодай крапельку своєї любові.

Відповідь:

1.  Мій син, грибок на тоненьких двох ніжках, у перший раз пішов сьогодні в школу... (М. Рильський)

2.  Гей, був у Січі старий козак, на прізвище Чалий (Народна творчість).

3. Солов’ї, нічні товариші мої, у сад злетілись до вікна. (П. Воронько.)

4. Мандрівник вічний — невблаганний час іде вперед, його не зупинити , бо він мандрівник... (Л. Дмитерко.)

5. А він, орел, шумить, клекоче, мов людям розказати хоче про поєдинок у яру  (Т.Шевченко).

6. Дзвіночок сміху — мій син прокидається вранці. (Є. Гуцало.)

зараз настала епоха інформаційних технологій: комп'ютерів, ноутбуків, мобільних телефонів, інтернету. тому часто доводиться чути, що інтернет та книжка стали ворогами. мовляв, інтернет витіснить надруковану книгу. а я думаю, що це абсурд.

раніше те саме казали про телебачення. але минули роки, а люди, в яких є вдома телевізор, все одно купують книжки, беруть їх у бібліотеці, читають. а не читають книг ті, хто й без телевізора та інтернета нічого б не читав. просто раніше ці люди розводили теревені на лавках, а тепер роблять це в інтернеті та граються смартфонами.

я вважаю, що інтернет, навпаки, є книзі. зараз будь-який твір літератури можна знайти в електронних бібліотеках та почитати. наприклад, твори для шкільної програми. раніше для цього потрібно було йти в бібліотеку, в книжковий магазин або просити книгу у друзів. а тепер можна читати з монітора комп'ютера, роздрукувати твір на аркушах паперу або користуватися спеціальним пристроєм - «електронною книгою».отже, книги стали доступніші завдяки інтернету.

ще я вважаю, що книга в електронному вигляді все одно не замінить «живу». монітор навантажує очі, перед ним не посидиш без кінця. інтернет-книга не може слугувати подарунком на день народження або інше свято. в ній немає гарних ілюстрацій, як в друкованій, до того ж друкована книжка сповнена якоїсь особливої чарівності. її можна взяти до рук, погортати, вона пахне друкарнею.

я бачу тільки один мінус для книг в тому, що поширився інтернет. я пам'ятаю, раніше ми обмінювалися книжками, а потім обговорювали, що кому . а тепер попросиш книгу, а у відповідь: «скачай в інтернеті». не всі розуміють, що читати «живу» книгу приємніше, а потім хочеться поділитися тим, що прочитав.