Укінці вересня на початку жовтня завершуються чарівні дні бабиного літа.це та чудова осіння пора, коли сонце посилає своє останнє тепле вітання людям, полям і лісам. нужно підкреслити склади, у яких букви я, ю, є позначають м`якість приголосних.!

У кінці вересня на початку жовтня завершуються чарівні дні бабиного літа.Це та чудова осіння пора,коли сонце посилає своє останнє тепле вітання людям,полям і лісам. 

Чарівна ніч перед різдвом в однойменній повісті м. гоголя починається з фантастичної події. із труби однієї з хат повалив чорний дим і разом із ним вилетіла верхи на мітлі відьма. там, де вона пролітала, зірки зникали одна за одною. незабаром відьма набрала їх повний рукав. чорт, що також з'явився у нічному небі, обпікаючи руки, схопив місяця та й сховав його до кишені. і тому зробилося так темно, що нічого вже не можна було розгледіти. навіть дорогу до шинку важко було знайти.             досхочу побавившись у небі й відчувши холод, відьма прослизнула у трубу хати й перетворилася на звичайну собі жінку на ім'я солоха. вона славилася у селі тим, що вміла причаровувати до себе статечних козаків. чорт слідом за солохою через пічну трубу проникнув до хати.             чого тільки не буває у святкову ніч! то ж і коваль вакула мандрує з диканьки до петербурга верхи на чорті, щоб дістати для своєї коханої оксани черевички самої цариці. зустрівшись у столиці з запорожцями, парубок потрапляє до царського палацу, і цариця дарує йому невимовно красиві черевики.             а яке ж свято обходиться без жартів і сміху! сміються парубки та дівчата, ходячи з колядками від хати до хати. сміється й читач над козаками, які у різдвяну ніч вирішили навідатися до солохи на вогник. ніхто з солошиних гостей: ані голова, ані дяк, ані чорт, ані чуб - не хотіли, щоб їх там хтось бачив. то ж солоха ховає своїх кавалерів у мішки з-під вугілля. і такий комічний вигляд вони мають, коли їх дістають із тих мішків парубки та дівчата, думаючи, що там лежать паляниці та ковбаси!             сміється читач і над пузатим пацюком, що віддавався святковій трапезі у дуже незвичайний спосіб. він сидів на підлозі по-турецьки перед невеликою діжкою, на якій стояла миска з галушками, і сьорбав з миски юшку, хапаючи час від часу зубами галушки. а вареники самі летіли з миски прямо в роззявлений рот пацюка, який обтяжував себе лише жувати та ковтати їжу.             у ніч перед різдвом чорт, який хотів посміятися з людей, був ошуканий сам. замість того, щоб дошкулити вакулі, якого він ненавидів за малярські здібності, нечистий виконує всі бажання коваля та ще й одержує в нагороду три удари хворостиною по спині.             повість м. гоголя "ніч перед різдвом" входить до першої збірки письменника "вечори на хуторі біля диканьки". в цих повістях автор змалював милу його серцю україну, де він народився та виріс. у них химерно переплелися давні легенди й картини життя простих українців, фантастичне й комічне.

ответ: За значенням займенники поділяють на 9 груп:

1. Особові: я, ти, ми, він, вона, воно, вони.

2. Зворотний: себе.

3. Відносні: хто, що, який, котрий, скільки (для ЗВ*ЯЗКУ частин складного речення).

4. Питальні: хто? , що? , який? , котрий? , скільки? ( ТІЛЬКИ в питальних реченнях).

5. Заперечні: ніхто, ніякий, ніщо, нічий, ніскільки, нікотрий.

6. Присвійні: мій, твій, ваш, наш, їхній, свій, її, його.

7. Вказівні: цей, той, стільки, такий.

8. Означальні: кожен, інший, жоден, весь, всякий, сам, самий

9. Неозначені: дехто, дещо, деякий, хтось, якийсь, будь-хто, будь-що, будь-який, абихто, абищо, абияк, хтозна-що, казна-що, казна-хто, що-небудь, хто-небудь.