Контрольний переказ тексту з описом місцевості "відважний полковник богун" 8 клас надо 50

Ніколи на Україні не бувало такого, як виробляв  шляхтич Чарнецький. Він спалив села і міста, вкрив їх непохованими тілами.

Вжахнувся Іван Богун, почувши про таке. Маючи один полк у три тисячі козаків, він кинувся до замку Монастирище навперейми Чарнецькому.  

У Монастирищі дуже зручно було оборонятися. З одного боку місто захищали високі і стіни та башти. З другого під кручею бігла річка. З третього боку підходило поле. Тут  Богун  наказав робити окопи.  

Чарнецький дуже зрадів, що знищить нарешті проклятого  бунтаря.

Чарнецький кинув свої полки на козацькі окопи. Війська в нього було вп’ятеро більше, ніж у Богуна.  

Чарнецький щодня почав водити своє військо на нові штурми, щоб стомити козаків.  

Два тижні тяглася облога Монастирища.  Богун листом викликав Чарнецького на поєдинок.  

Богун виїхав на коні за окопи.  А Чарнецький не виїздив.  

Чекаючи супротивника, Богун басував конем по полю. Раптом залунали постріли  польських гармат. Богун разом із конем упав на землю. Розірвало на шматки Богунового коня, а його самого не зачепило.  

Люто кинулися козаки на ворогів. Скажений був цей штурм.  

Сотня козаків у передніх окопах  полягла, не відступивши назад ні на крок. Люто билися козаки й по інших окопах.  

Від пострілів  гармат зайнявся замок. Козаки гасили пожежу й билися одночасно.  

Богун з тисячею козаків  ускочив у ворожий табір та підпалив його. Після цього він вихопився і вдарив на поляків ззаду. Вороги  кинулись урозтіч. Пораненого Чарнецького ледве встигли покласти на воза й повезли у Польщу.

Усього під Монастирище Іван Богун вигубив вісім тисяч поляків. Сам же втратив лише кілька сот душ.

- Привіт, Марічко! Як справи?

- Привіт, Оксанко! Мені якось сумно. В мене сьогодні вихідний, а мені немає з ким прогулятися. А ти як?

- Я так само переймалась через це! Можливо сходимо кудись разом?

- Це було б чудово!

- Маєш якісь пропозиції?

- Можемо піти до парку. Сьогодні чарівний сонячний день. Чи, можливо, ти хочеш щось запропонувати?

- Я не проти сходити до парку. Можна ще піти у порт. Кажуть, що сьогодні там виставка човників.

- Я навіть і не знала про це! Тоді обов'язково давай сходимо у порт.

- Домовились! Зробимо наш вихідний незабутнім.

- До зустрічі! 

 Привіт!

- Привіт! Підеш сьогодні з нами кататися на велосипеді до парку?

- Я б залюбки та не можу! Справа в тому, що в мене сестричка захворіла. Зараз до аптеки поспішаю, за ліками. А потім буду наглядати за нею, доки батьки з роботи повернуться.

- Дуже шкода! А що з сестрою?

- Мабуть, застудилася. В неї підвищилася температура та голова болить. Через те ще й настрій зіпсувався, то вона капризує весь час.

- Це дуже неприємні відчуття. Коли хворієш, весь світ не милий.

- Та не кажи. Недарма нам весь час кажуть цінувати здоров’я та піклуватися про себе. Та хто ж слухає, поки не захворіє!

- Так, нажаль, ми часто байдуже ставимося до свого здоров’я. Коли здоровий, здається, що так воно й повинне бути, і буде завжди.

- От і я про це задумався. Сестричка в мене завжди була «кімнатною рослиною». Погано холод переносить. Зарядку робити не хоче, гартуватися теж. Треба буде самому зайнятися оздоровчими вправами та й її долучити. А то – які слабенькі стали, трохи похолодало на вулиці, одразу застуда.

- Правильно. А то весь час доведеться на ліках сидіти – хіба це здоров’я? Треба гуляти частіше на свіжому повітрі – це корисно. Тож, якщо все ж звільнишся, приїжджай до парку кататися. Ми збираємося біля п’ятої години.

- Буду старатися!