Написати звукобуквений аналіз слова придивляється

Останнім часом проблема азартних ігор набула винятково великого значення, оскільки з’явилися ігрові автомати, що пропонують грошові виграші. Яскраве устаткування, приваблюючи своїм незвичайним виглядом, мерехтливими вогниками, приємними акустичними ефектами, має сильний емоційний вплив на людей. Так само великий вплив має оманлива можливість виграти велику суму грошей за дуже короткий час. Ігрові автомати надзвичайно поширені у багатьох країнах, вони доволі успішно витісняють інші види розваг.

Азартні ігри існують повсюди. Багато людей іноді грають у казино, на ігрових автоматах, грають на гроші, роблять ставки на різні види спорту, купують лотерейні білети. Проте число тих, кого вважають патологічними гравцями, у тих країнах, де проводилися відповідні дослідження, незмінне. Це 3,7% населення. У зв’язку з цим багато американських дослідників вважають  ігри серйозною соціальною проблемою, яка створює небезпеку для частини населення. Проблема поглиблюється ще й тому, що в процесі гри людина розслабляється, щезає емоційне напруження, на задній план відсуваються неприємні проблеми, гра розглядається - як приємний б проведення часу. Людина дуже швидко втягується, виникає повна залежність. Бо гра – найчастіше комунікативний процес, тому в ній можна компенсувати недостачу спілкування взаємодією з іншими гравцями.

Объяснение:

У давнину наші предки називали Берегинею своє житло, бо воно оберігало не лише від холоду, від зла, але й берегло чистоту людської душі. Кожна частина житла мала своє символічне значення. Піч символізує собою родинне вогнище і була священна, як мати. Вона обігрівала, годувала всіх. Найсвятішим місцем у хаті була покуть. Там висіли ікони, прикрашені рушниками і пахучими травами. На покуті садили почесних гостей, молодих під час весілля, там же ставили дідуха на Різдво. Прикрасою житла служили вишиті рушники. Їх вішали над дверима, над вікнами, стелили на столі, але найкрасивішими обов’язково накривали ікони. Прикрашали хату і настінними малюнками, які служили і прикрасою, й оберегами. Малюнками розписували піч, припічки, вкладаючи свій щедрий талант у колоритні орнаменти. Під іконами стояв великий стіл, розрахований на численну родину: біля нього всі збиралися і коли їли, і коли вирішували важливі питання. На ньому завжди мала лежати прикрита рушником паляниця. Біля стола попід стіною стояла довга деревяна лава, а збоку його — велика скриня, куди складався одяг, рушники тощо. Недалеко від печі ставився деревяний настил на стовпчиках — піл. На ньому спали, а вдень, прибравши постіль, його нерідко використовували для хатніх справ. Я ніколи не жила у такій хаті, але мої пращури передали мені, мабуть, святу любов до неї, бо трепетно хвилюється моє серце, коли чую слова: Хата моя, біла хата, Казко тепла й доброти…