З ранку до пізнього вечора працюють в лісі веселі, шустрі білочки. Зовсім не встигаєш стежити за їх пересуваннями.
«Мама, я бачу білок!» - вигукнув радісний малюк. А білок вже й слід прохолов.
Піднімуться пустотливі білочки на вершину величезної сосни, перемахнути з гілки на гілку. Потім спустяться вниз за їстівними припасами: смачними грибками, добірними горішками, засохлими ягідками.
У лісових коморах ці чудові господині заховають те, що знайшли.
У затишному будиночку-дуплі зроблять вони теплі гнізда, расселятся в них, і скоро в нових квартирках з'являться маленькі білченята. Вони будуть швидко зростати і виховуватися турботливими батьками.
А лютої зими щасливі сім'ї білок будуть рятуватися від сильних морозів, різких, холодних вітрів і рясних снігопадів. Надійно жити в теплих, затишних гніздах
ortopediya
09.02.2020
Маршрутне таксі неквапливо рухалося вуличками міста, Юрій дивився у вікно й насолоджувався музикою радіо, злегкавідбиваючи ритм пальцями. За кермом, досвідчений водій, машин на дорогах небагато. Світлофор, зелене світло, водій поволі рушає. Прямо на них, на шаленій швидкості, мчить "Ленд Ровер", мабуть, він хоче проскочити. Усе відбувається дуже швидко, потім події розтягаються ніби при сповільненому режимі перегляду кінострічки. Водій маршрутки повертає праворуч, тисне на гальма, він з усіх сил намагається уникнути зіткнення.
Десять,десятеро,но неяк не десятерко.