Діалог між собою та однокласником про те, яку професію краще обрати

- Привіт, Петро,
- Привіт, Дмитрику,
- Коли ти виростеш, ти ким хочеш стати?
- Я ведучим на телебаченні, а ти?
- А я хочу стати космонавтом,
- А чому?
- Як чому? Відправляють тебе у космос, літаєш, їж їжу у тюбиках, про тебе пишуть в газетах, за на телебачення,
- А я гадаю, що краще самому працювати на телебаченні, камери, світло, всі на тебе дивляться, біжать до телевізорів тільки щоб твою програму подивитися, не робота - рай,
- Та ні, от коли потім через 100 років тебе по історії, по географії вивчають, коли тебе потім пам`ятають, розповідають дітям про тебе-оце рай, а коли тебе подивилися і все... Тьху,
- Як хочеш, а мені ця професія подобається,
- А мені, моя подобається,
- Ну і гаразд, хай кожен з нас стане тим ким захоче,
- А коли ми станемо, тими ким захочемо, все одно будемо дружити, так?
- Так.
- Ну все пішли на історію.

1) ( ) і ( ), [ ]. ( З останньої дужки поведеш стрілки в першу і другу, і поставиш питання "коли саме? ")

2)[ ], ( щоб ), (як ). ( З першої дужки поведеш стрілку до другої і напише питання" з якою метою? ", з другої дужки- в третю, і поставий питання "про що?")

3)[ ], (аби ) і ( ). ( З першої дужки проведеш стрілки до другої і третьої і поставиш спільне питання"з якою метою? ")

4)[ ], (що), [ ], (хто). (З першої дужки стрілка в другу і питання"яких саме? ", з третьої дужки стрілка в четверту і питання "хто саме? ")

5)[ ], [ ], та [ ], (що). (З третьої дужки стрілка в четверту і питання "що саме? ")

Йду спокійно до лісу. Цвітіння чудового вересу вчувається в прекрасному ароматі повітря, у легкому подиху вітру, у веселкових барвах неба. На піщаних ґрунтах, де зовсім не цвіте ніяка квітка, владарює верес. Від його фіолетового цвітіння не сховатися ніде - ні в затінку дерева, ні на узліссі, ні в гущавині. Його маленькі привабливі ліхтарики мов просвердлюють тобі душу, входять у свідомість. Перед очима гейзери цвіту, фонтани холоднуватогарячого багаття, каскади райдужного сяйва.

Дикі бджоли добросовістно пораються на віддалених ділянках у глибинах, у пущах і запасаються нектаром на зимівлю. А свійські літунки господарюють на околицях, поспішають... Незабаром знову задощить, затуманить, натрусить листя, приб'є цвіт. І тоді верес буде і бляклий, і сірий, і нудний. Ні взятку з нього, ні вигляду!