Прочитайте уривки текстів та визначте їхню стильову приналежність. які характерні риси кожного тексту вказують на певний стиль? текст 3. для стилістики важливо чітко розмежовувати поняття загальнонародна мова та літературна мова. під загальнонародною мовою розуміємо сукупність усіх граматичних форм, усіх слів, усіх особливостей вимови й наголосу людей, що користуються українською мовою як рідною. літературна мова виникає на підставі писемної, художньо закріпленої форми загальнонародної мови і в своєму усному й писемному різновидах обслуговує культурне життя нації (о. пономарів текст 4. тебе взиваємо, правдивого бога…не зсилай на нас ні турбот, ні голоду, ні нагальної смерті, огню, щоб не відпали від віри нетверді вірою. мало нас карай, багато милуй, мало рани, а милосердно лікуй; мало смути, скоро звесели, бо не може наша душа довго стерпіти твого гніву, як стеблина вогню. вкороти свій гнів, умилосердися, бо твоя є сила милувати тому й продовжи ласку твою для людей твоїх (митрополит іларіон). текст 5. про відчуття меншовартості, яке, ніби вірус, вразило ментальність певної – на жаль, значної – частини наших співгромадян, преса писала чимало. цьому явищу є історичне пояснення: понад 300 років україна була позбавлена державності і весь час відчувала на собі важку руку «старшого брата». будь-який вияв самостійності, будь-який потяг до суверенності придушувався всіма засобами. щоб виживати, забезпечувати терпиме існування собі, давати освіту дітям, певна частина українців, переважно інтелігенції, змушена була прислужувати і приспівувати північному колонізатору (в. карпенко). текст 6. ой люди добрі! що мені на світі божому робить? не можна, не можна за сусі на селі вдержатись. хоч зараз спродуйся, пакуйся – та вибирайсь на кубанські степи! дав же мені господь сусід – нічого казать! але ніхто мені так не допік аж до живих печінок, як та капосна баба палажка солов’їха. та що й говорить? хіба ж ви її не знаєте? чи є ж така – не то що на селі, а й в цілому світі? боже мій! так уже її обминаю, обходжу десятою вулицею; отже ж зачепить! якби я під землею лежала, вона б мене, капосна, і там знайшла б. а я, собі на лихо, вдалась добра. і, господи! я б її до віку не зачепила, якби вона мене не зачіпала (і. нечуй-левицький

Текст 6 художній стиль (вживається народна мова,вигуки,звертання,риторичні питання)
Текст 5 публіцистичний стиль (обговорюються важливі для суспільства теми,храктерне для засобів масової інформації написання)
Текст 4 конфесійний стиль (звертання до Бога,яскраво виражена релігійність,прохання про милосердя)
Текст 3 науковий стиль (вживання термінів,чітка мета і ціль,жодних емоцій)

Я(Особові) гадаю що, роботи зможуть частково замінити людей. Тому що, вони(Особові) можуть щось робити, готувати. Але не зможуть творити, писать вірші, фантазувати. Тому вони(Особові) не зможуть повністью замінити людину, лише частково. А підкорити роботи можуть роботу в сфері техніка, їжа. Тому, роботи дуже корисні нам(Присвійні), скільки(Відносні) вони(Особові) зможуть замінити. Хто(Питальні) краще ніж роботи зможуть зробити машину? Звістно ж ніхто(Заперечні)! Я собі(Зворотний) нагадав стільки чого роботи можуть замінити! Але вони одного не замінять фантазію і творчість.  Тому мій підсумок, роботи лише облегчать  роботу в деяких сферах роботи. Але, не зможуть замінити у сфері фантазії, творчості.

Всі готуються до зими по-різному. В очікуванні снігу та холоду люди купують теплий одяг та взуття, закривають варення з ягід і фруктів, консервують і маринують всілякі овочі. Багато лісових тварин теж готуються до майбутніх морозів: хто робить запаси, хто лягає спати. Деякі птахи відлітають у теплі краї, щоб повернутися назад тільки навесні. А ось доля міських птахів багато в чому залежить від доброти, щедрості і милосердя людини. З приходом холодів горобці збиваються в крикливий численні зграйки і намагаються триматися ближче до людського житла. Їх завжди можна зустріти біля входів у магазини, біля торгують насінням бабусь, біля під'їздів багатоповерхівок. Особливо важко птахам доводиться, коли випаде білий пухнастий сніг, покриваючи всю землю святковою покривалом. Під снігом ховаються і небагаті джерела прожитку багатьох птахів: розсипані по землі ягоди горобини і глоду, крихти, якісь насіння. Саме в цей нелегкий час пернатим співакам необхідна наша до З якою радістю оточують горобці та синички годівниці з крихтами, шматочками хліба, пшона, пшеничною крупою! Як голосно вони дякують нам за увагу, добросердя. А з'ївши все частування, розсаджуються на найближчих гілках, щоб не прогавити чергову порцію смачненького. Настала зима. Земля, вода і ліс — все вкрите снігом, здається, все навкруги поринуло в сон. Завмерли трави, кущі і дерева. Під сніговим покривалом зачаїлися, застигли багато тварин. Завмерли, але не померли. Добре тому, у кого тепле, затишне лігво, барліг, норка чи гніздо. Добре тому, у кого запасів повна комора. Поїв, згорнувся калачиком — спи міцно, дивись солодкі сни. А птахи сильно страждають взимку від холоду і голоду. Крижаний вітер гуляє, носиться між будинками і деревами, забирається і під тугі пір'ячко. Не всидіти маленьким пташкам ні на землі, ні на гілці: все вкрите снігом, холонуть лапки. Треба стрибати, літати, щоб якось зігрітися. Ох, як важко їм доводиться! Шукають, де б сховатися від холоду, від страшного зимового вітру. Лютий — самий важкий для птахів місяць. Місяць лютого холоду і голоду. Зима відчуває, що скоро їй доведеться поступитися свої права, ось вона і злиться: то морозом вдарить, то замете буревієм. Найгірше, коли після денної відлиги вдарить мороз вночі і відразу заморозить сніг зверху. Така крижана кірка на снігу — наст — міцна, тверда, слизька. Її не розбити ні слабкими лапками, ні дзьобом. Як птахам дістати під льодом їжу — траву, зернятка? У кого немає сили пробити скло крижаної кірки, той голодує. Але добре відомо: хто ситий, тому холод не страшний, тому ми повинні допомагати своїм маленьким, слабким пернатим друзям. Їм багато не треба. Хто дасть зерняток, хто — сальця, хто — ягід, хтось хлібних крихт. А скільки їх можна врятувати від голодної смерті! Ми можемо влаштовувати для птахів маленькі безкоштовні їдальні у дворах і прямо у себе на балконах. Можемо вивішувати з вікна шматочки хліба на ниточці або встановлювати у дворі годівниці з зерном і хлібом. Горобці та інші наші зимові гості цілими зграйками будуть з радістю відвідувати їх. А синички дуже люблять сало. Тільки не солоне, звичайно: від солоного у них заболять животики. Можна взяти дерев'яну паличку, висвердлити в ній ряд дірочок і залити дірочки гарячим салом — свинячий або яловичий. Потрібно дати йому охолонути і вивісити паличку за вікно, а ще краще — повісити на дерево у дворі. Веселі маленькі гості не змусять себе довго чекати. А в подяку за частування покажуть різні трюки: кувырканье вниз головою, скік убік і інші. Допомагайте маленьким пернатим друзям взимку! За цих милих і кумедних пташок до себе в гості, щоб помилуватися й досита нагодувати в цей важкий для них час! До ть птахам взимку, тоді, влітку, вони присвятять вам свої найкращі пісні, з'їдять на ваших городах всіх шкідників і подбають, щоб комарів та мух в наступному сезоні було якомога менше! вибери від сюди смоепотрібне