Графічний звуковий аналіз слова: п'ятниці

Навесні шпаки прилітають досить рано, коли ще досить прохолодна погода, в березні місяц за прильотом показали, що під час весняного прильоту шпаки летять зграями, вибудовуючись клином, шеренгою. Чисельність птахів у зграях дуже різна, від декількох штук до декількох сотень.

Дані птахи поселяються переважно с парках та садах міст та сіл. Проведені нами показали, що птахи з`являються переважно не поодинці, а маленькими зграйками 5 – 10 особин. Птахи прилітають переважно на ті ж самі місця гніздування. Прилітаючи на місця гніздування починають займати гнізда, розселяються в дуплах та шпаківнях. Самці починають виводити голосну та дзвінку пісню. Пісня в них голосна і різноманітна завдяки запозиченим чужим звукам, часто було чути тьохкання і лящання. На місця гніздування прилітають, ще розбившись на пари, і пари утворюються на місці. Виводячи свою пісню самці закликають свої самок. Після спарювання пари шпаків починає будувати гніздо, в місці, яке було вибране самцем.

Гніздо вистилають переважно стеблами і листками сухих рослин, хоча використовуються дрібненькі деревні гілки. Гніздо круглої форми, ретельно вистелений м'якими листками і пухом, яким обкладаються і краю гнізда. Розміри гнізда можуть досягати 6 — 10 см в основі, 4 — 6 см висоти

у цьому творі Коцюбинський звертається до неоромантичної поетики. автор, приїхавши на гуцульщину, був захоплений красою Карпат і привітнюстю людей, традиціями, звичаями, побутом, культурою. уже з перших сторінок читач відчуває аромат екзотики Гуцульського краю. життя горян у повісті — це химерне поєднання християнського та язичницького. У гірському селі «всі були богомільні», водночас тут мовби законсервувалося й поганство — у стародавніх звичаях, обрядах, у всьому, чим характерний лад життя гуцула. мовби тіні забутих предків ожили перед письменником у Криворівні. і він натхненно відобразив у слові цей двоєдиний барвистий світ. язичництво цікавило письменника навіть більше, тому так багато уваги віддає він казководемонічному, фантастичному світу довкола Івана й Марічки — арідникам, щезникам, мольфарам, лісним, чугайстрам; малює екзотичні звичаї, обряди, ритуали, якими було сповнене життя гуцулів. вони тісно пов’язані з природою, з горами, лісом, полонинами, вони — діти цієї природи.