Як правильно пишется слово багато барвний?

Цей прикметник пишеться разом - багатобарвний. Це складне слово.

Ось настала золота осінь.Сама красива і мальовнича пора року.Осінь любить жовті,червоні,оранжеві фарби,а як любить вона обсипати все золотом.ось приходиш в березовий гай,і не можеж відвести очей,все в золоті .
Золотом обсипає осінь і парки,особливо липи.деш і радієш такій красі.І починаєш розуміти,чому поети так любили оспівувати осінь.А іноді просто слівнемає,ну неможливо описати всю ту красу ,яка відкривається перед тобою.
Гуляєш по парку і не можеж нагулятися,так не хочеться залишати цю красу.Дуже красиворано вранці , коли гарна погода.Золоті дерева просто сяють на тлі яскравого блакитного неба.Не можна не захоплюватися природою,немає нічого прекраснішого неї.Ах!Як здорово,просто дух захоплює від усієї цієї пишноти.
Золота осінь не йди,порадуй нас ще трошки,Але,на жаль,це час дуже короткий, і ось вже через тиждень,дерева починають скидати своє вбрання.А як не хочеться розлучатися з казкою, як хочеться ще помилуватися мальовничими,золотими пейзажами.
я це все від руки писала.

- Маріє Михайлівно, добрий день! - Добридень, Наталочко! - Маріє Михайлівно, а яку пісню ми будемо сьогодні розучувати? - Будете співати хором українську народну пісню «Ой ходила дівчина бережком». - А можна мені поки що слова пісні повчити, ще ж не всі хористи зібралися? - Звичайно, візьми відразу аркуш з текстом. - Яка ж мелодійна пісенька: «Ой ходила дівчина бережком, заганяла селезня батіжком...»! - Слова так і просяться, щоб їх заспівали, так? - Так, Маріє Михайлівно. А які ніжні, красиві вирази: «дударику», «горенько та печаль» - Недарма, кажуть, Наталочко, що українська мова співуча та солов’їна. - А які веселі рими: «Була а мене дівчина Орися, тоді в мене сі кучері вилися! Була в мене дівчина Варвара, то вона мені сі кучері порвала!». Ха-ха, так йому й треба! Я хочу спробувати це проспівати! - Ну от зараз зберуться всі хористи, так і заспіваєте весело цю пісню!