Твір-роздум у публіцистичному стилі на тему що вище: істина чи дружба

Питання поділу істини і дружби є одним з основних філософських питань міжособистісних відносин. Справа в тому, що, на думку багатьох, істина в людського життя відносна, непостійна і навіть може знаходитися лише в чиїйсь уяві. А от друзі – це близькі люди, з якими багато чого пройдено. Чи варто засуджувати свого друга, якщо він вчиняє дії або говорить щось, що суперечить істині? Чи можна вважати ефемерну істину, прояви якої багатогранні і далеко не завжди послідовні, тим фактором, який може стати перешкодою між людиною та її другом?Добре відомо висловлювання одного давньогрецького філософа Платона про свого вчителя і теж філософа Сократа – «Сократ мені друг, але істина дорожча». Дійсно, якщо говорити про філософів, державних діячів, відомих письменників і взагалі людей, що здійснюють вплив на суспільство і користуються авторитетом, можна сказати, що істина для них повинна бути вище за дружбу. До цих людей прислухається суспільство, вони перед суспільством відповідають, а тому повинні насамперед бути чесними, справедливими, послідовними. Як би там не було, а при виникненні конфлікту між суспільними інтересами й інтересами окремо взятої людини, інтереси більшості завжди повинні мати перевагу над інтересами однієї особи. Наприклад, якщо керівник держави дружить з впливовим бізнесменом, підприємство якого забруднює навколишнє середовище і тим самим шкодить громадянам, інтерес більшості в даному випадку є важливішим, а дружба між керівником країни і бізнесменом повинна відійти на другий план.Що ж до простих людей, які не несуть великої відповідальності перед усім суспільством, то від них не слід вимагати віддачі переваги істини над дружбою. Якщо уявити ситуацію, при якій друзі ростуть разом з самого дитинства, протягом усього життя спілкуються, а потім, вже в старості, у них виникає конфлікт щодо питання, яке нібито містить істину, хтось із них може піти на поступки і визнати правоту іншого, навіть якщо це на його думку суперечить істині. Хороші і вірні друзі – це велика цінність у житті людини і не варто відмовлятися від них лише на тій підставі, що у вас різні погляд на ті чи інші питання буття та істини.Підбиваючи підсумки, можна сказати, що життя людини багатогранне. Однозначної відповіді на питання переважання дружби або істини дати не можна. Кожна життєва ситуація може тлумачитися по-різному, людина при визначенні своєї відповіді повинна задуматися про важливість конкретної ситуації і можливі наслідки для третіх осіб. 

  Есе на тему "З чого зіткане щастя":

  Більшість із нас хоч раз задумувались над поняттям щастя. Цікаво, з чого ж воно зіткане? Мені здається, що щастя зіткане з митей. Щодня з нами трапляються хороші речі: посмішка друга, ласкавий погляд матері, приємний сюрприз від батька, яскраве сонечко на небі. З таких моментів і складається наше щасливе життя.

  Люди постійно мріють про щось більше. Їм здається, що коли вони матимуть купу грошей, то в них все стане прекрасно. Але потім хочеться ще, ще і ще. Таким людям постійно чогось не вистачає. Я щиро вважаю,  що треба цінувати кожну хвилину нашого дорогоцінного життя та усвідомлювати, що для щастя потрібно так мало!

«щастя – це не життя без турбот і печалей, це стан душі». коли людина щаслива, вона бачить світ по-іншому. песимісти стають оптимістами, починаючи вірити у світле майбутнє, намагаються продовжити цей стан, адже життя смугасте: якщо зараз біла смуга, то рано чи пізно настане й чорна…

так і на долю україни випадали чорні та білі смуги. її історія наче вишиванка, бо мережилися на полотні чорні й червоні нитки. вузлик за вузликом народжувалася наша держава. червоними нитками запеклася кров борців за нашу мову, віру, правду. кожна безцінна крапля просочувала полотно й залишилася на нім навіки. чорними ж стали материнські сльози й смерть. саме вони спонукали боротися за те, щоб не з’являлися сльози болю на очах найрідніших.

наша біла сорочка – це щире щастя українців, накопичене століттями. строфа пісні чи рядок шевченківського вірша щоразу нам надію та сили боротися далі. не здаватися, не зупинятися.

як би там не було, а ми щасливі люди, які мають суверенну, незалежну державу зі своєю чудовою мовою. про милозвучність, красу та неповторність її знають у всьому світі. ми одна з найспівучіших та найталановитіших націй. нам є чим пишатися й що розвивати! ми повинні бути щасливими!

щастя – це той приз, який ти отримуєш, подолавши   іспити долі, якими б важкими вони не були. кожен заслуговує на своє щастя, але важливо його не проґавити!