Поставте потрібні розділові знаки між групою підмета і групою присудка.1. боротьба за мир найсвятіша справа (о. гончар 2. у дитинстві вимовлене слово яснішає через роки (в. коротич). 3. історія це святая святих народу (о. довженко). 4. хтось давно ще сказав, що спів то мова душі, то голос серця (панас мирний). 5. наче кулька в жонглера на вістрі наша куля земна (і. муратов). 6. ввесь світ був як казка, повна чудес, таємнича, цікава й страшна (м. коцюбинський). 7. кожному мила своя сторона (народна творчість). 8. найбільше добро в кожного народу це його мова (панас мирний).

1. Боротьба за мир - найсвятіша справа (О. Гончар). 2. У дитинстві вимовлене словояснішає через роки (В. Коротич). 3. Історія - це святая святих народу (О. Довженко). 4. Хтось давно ще сказав, що спів - то мова душі, то голос серця (Панас Мирний). 5. Наче кулька в жонглера на вістрі наша куля земна (І. Муратов). 6. Ввесь світ був як казка, повна чудес, таємнича, цікава й страшна (М. Коцюбинський). 7. Кожному мила своя сторона (Народна творчість). 8. Найбільше добро в кожного народу - це його мова (Панас Мирний). 

Як ви думаєте, що таке добро? А що таке зло? Упродовж всієї своєї історії людство намагається відповісти на ці вічні питаний. Давайте поміркуємо разом. Мені здається, що добро в першу чергу пов'язане і умінням радіти і співчувати, співпереживати, відгукуватися на відчуття інших і тримати свою душу відкритою.

Коли ми говоримо про людину «добрий», го маємо на увазі, що вій готовий!
прийти на до ншому, роблячи це не заради вигоди, не на показ, а безкорисливо, за велінням серця.

Але чи можна бути добрим взагалі, ніяк не проявляючи доброту в справах? Щ Мені здається, навряд чи. А чи можна примусити людину бути добрим? Неможливої У англійців із цього приводу є цікаве прислів'я: «ви можете змусити коня підійти до води, але не можете змусити її пити». Добрі справи люди здійснюють за велінням серця, за наказом совісті, а не з примусу.
Чи є початком доброго відношення до людей уміння прощати? Але необхід
ність і готовність прощати спричиняє за собою етичний пошук. Як співвіднести
доброту і поблажливість, провину і покарання? Відповіді на ці складні питання
нам доводиться вирішувати все життя.

Але мені хочеться, щоб ви в будь-якій життєвій важкій ситуації пам'ярдаї и
слова Габрієля Гарсія Маркеса: «Завжди знайдуться люди, які захочуть.-за
подіяти тобі біль. Але потрібно продовжувати вірити людям, тільки бути трох н
обережніше».

Як працювати з книгою

Роботу з книгою треба розпочинати з ознайомлення з  нею. Ознайомлення з книгою розпочинається з титульної сторінки, де, звичайно, вказуються прізвище автора, назва, черговість видання, місто, видавництво і рік публікації.

До початку роботи з книгою також треба ознайомитися з анотацією, передмовою та вступною статтею, примітками й коментарями, словником важкозрозумілих слів, післямовою, біографічною довідкою про автора, покажчиками, списком літератури, резюме, змістом.

Анотація вміщується на звороті титульної сторінки. Це стисла характеристика змісту книжки з вказівкою, на яких читачів вона в першу чергу розрахована. Передмови до книг пишуть їх упорядники, редактори, перекладачі або автори. У передмовах часто характеризуються історичні обставини та факти особистого життя автора, що спонукали до написання книги. Подібну до передмови роль відіграє  в книзі вступна стаття. Однак вона, як правило, відзначається  більшим, ніж передмова, обсягом і глибшим оглядом тих проблем, які ставляться й розв’язуються в книзі. Її завдання – підготувати читача до ґрунтовного розуміння та засвоєння матеріалу. У наукових збірниках в кінці кожної праці іноді подається резюме – стислий висновок, перелік її основних положень.