Замініть підрядні речення дієприкметниковими зворотами. вже було видно гори, які вкрив ліс. на небі, що було вкрите зорями, з'явилися літаки. вербові кілки, що колись були повтикані в землю, стали високими вербами. у зеленому лісі ми знайшли старезного дуба, який широко розкинув свої віти. в одчинені віконця залітали пахощі квіток, які пишно розцвіли. великі хмари, що нависли над лісом, почали підійматися догори. гілки яблуні, що були вкриті , гнулися до землі.

Вже було видно гори, вкриті лісом. На небі, вкритому зорями, з'явилися літаки. Вербові кілки, колись повтикані в землю, стали високими вербами. У щеленому лісі ми знайшли старезного дуба, широко розкинувшого свої віти. В одчинені віконця залітали пахощі, пишно розцвівших, квіток. Великі, навислі над лісом, хмари почали підійматися догори. Гілки яблуні, вкриті плодами, гнулися до землі.

- Привіт! Як справи? 
- Доброго ранку! Нарешті зустрілися! В мене все добре. Як ти? 
- У мене теж все гаразд. 
- Де підемо? 
- Можна у  , парк . 
- Тоді я пропоную  прогулятися до парк.
- Ну, то добре, ходімо вже. Розповідай, як твої успіхи у навчанні 
- Усе добре, потроху просуваюся. 
- Як не дивно, але в мене теж саме. 
- До речі, а ті не забула, що на нас очікує за місяць? 
- Звісно ні, я дуже сильно чекаю на цю подію. Адже, не кожного дня до нашого міста приїжджає гурт «Океан Ельзи» із стадіонним туром!
-Я теж не можу дочекатися. 
- А може тоді зайдемо до «Львівської майстерні шоколаду» та за чашкою чудової кави обговоримо саме пісні ? 
- А чому б і ні? Адже кава там чудова, та і поспілкуватися є про що. 
- Мені завжди так подобається неймовірна атмосфера цього місця! 
- Так, згодна.

Дуби сплели кошлаті віти, шумлять в задумі ясени. Багато вітрів ло над головою. Жити у небі, гинути в леті — Осуд старих журавлів.. «Завтра» прозвучало як вирок. Несподіване «тс-с-с» зупинило всіх. Запахла осінь в ‘ялим тютюном та яблуками, та тонким тумаНом, і свіжі айстри над піском рум’яним зоріють за одчиненим вікном.  Старий наговорив синам сім мішків гречаної вовни, незважаючи На святу п ‘ятницю.Небо глибоке, прозоре, блакитне. Починав жевріти схід сонця. А дівчина була як сонце. Осінь —Улюблена пора року багатьох поетів. Більшість творів письменника були написані  в рідному місті. Чоловік з десяток зібралася на майдані під вечір.Чотири покоління зберігали цю родинну реліквію. Хто із старших може мені порадити? Прикордонник із собакою подолали перешкоду. Десятки коней паслися на узліссі. Брат із сестрою вирішили, піти у ліс по ягоди. На галявині росло вісім берізок.