Прочитайте.визначте тип фразеологізмів (фразеологічні зрощення, фразеологічні єдності, фразеологічні сполученняназвіть фразеологічні вирази.поямніть значення фразеологізмів 1.шануй учителя, як родителя. 2.руки має золоті-вишиває, вяже, за узорами жінки приходять до неї. 3.добра стільки , як води в решеті. 4.те, що ми пропонуємо, старе як світ.

1. учителя, як родителя - фразеологізм зрощення.(цілісне значення не вмотивоване й не випливає зі значень окремих їхніх компонентів) означає те, що потрібно шанувати вчителя, адже він також як і батьки, виховує тебе.

2.руки золоті - фразеологізм сполучення(певна самостійність складових частин ). означає, що людина багато чого вміє і дуже добре це робить.

3. вода  в решеті - фразеологізм єдності(цілісне значення мотивується значеннями окремих компонентів ). означає, що добра не має зовсім, адже якщо лити воду в решето, то вона просто вильється.

4.старе як світ - фразеологізм єдності(цілісне значення мотивується значеннями окремих компонентів ). означає, що мова йде про щось дуже дуже старе.

Скарби рідного краю україна - моя рідна земля. вона мальовнича і дуже багата. наприклад, в україні видобувається багато корисних копалин. в україні розташовані великі поклади вугілля, залізної та марганцевої руди, бокситів. видобивають в україні і рідкісні метали - стронцій, уран, титан, цирконій, ґерманій, молібден, олово, вольфрам, тощо. в україні є навіть золото і різне дорогоцінне каміння: у 1999-2000 роках у приазов'ї було знайдено алмази.  але багатство нашої землі не тільки у корисних копалинах. скарбами україни можна вважати і гарну природу, і почви, на яких можна вирощувати багато сільськогосподарських культур. але найбільший скарб україни - це люди. працьовиті, талановиті, освічені люди - це справжній скарб для будь-якої країни.

Відповідь:

Разом пишемо складні сполучники, утворені від поєднань повнозначних чи неповнозначних слів із частками або прийменниками або поєднання повнозначного слова і неповнозначних слів: адже́, ані́ж, втім, зате́, мо́вби, на́чеб, на́чебто, немо́в, немо́вби, немо́вбито, нена́че, нена́чебто, ні́би, ні́бито, ніж, о́тже, ото́ж, приті́м, прито́му, причі́м, причо́му, проте́, се́бто, то́бто, це́бто, щоб, якби́, якщо́ та ин.

Примітка. Сполучники зате́, проте́, щоб, якби́, якщо́, які пишемо разом, треба відрізняти від однозвучних самостійних слів, що їх пишемо з прийменниками за, про, часткою би та прислівником як окремо. Так, сполучники зате, проте можна замінити одним із протиставних сполучників а, але, однак, тоді як прийменники за, про та вказівний займенник те такій заміні не підлягають. Пор.:

Хоч не застав Івана дома, зате пройшовся і За те оповідання його похвалили.

Почувся знадвору чийсь тихий, проте знайомий голос (Г. Тютюнник) і Згадував про те поле.

Сполучник щоб легко відрізнити від знайменника що з часткою б, оскільки на займенник що виразно падає наголос. Пор.:

Сказав, щоб усі прийшли і Що б ви сказали, кали б я не приїхав?

Сполучники якби́, якщо́ можна відрізнити від омонімічного сполучення прислівника як із часткою би або займенника що в контексті, бо на прислівник як завжди падає логічний наголос. Пор.:

Якби тут був мій товариш! і Як би краще виконати завдання!

Якщо хочеш, до тобі і Як що трапиться, нарікай на себе.

Пояснення: