1у зимові холоди всякий молодий. 2 яскраві зірки - на мороз. 3 прийшла до нас бабуся у білому кожусі, поля причепурили - пухнастим снігом вкрила. 4 срібна зірка, біла-біла, на долоню теплу сіла. і як сіла - то й розтала - голуба водиця стала

А что делать надо

Займенник — це самостійна частина мови, яка вказує на особу, предмет, ознаку, кількість, але не називає їх.НАПРИКЛАД: він, ми, щось (вказують на особу, предмет);той, мій, всякий (вказують на ознаку); скільки, стільки(вказують на кількість).
Займенники відповідають на питання хто? що? який? чий? скільки?Усі займенники змінюються за відмінками, а деякі, як і прикметники, — ще й за родами та числами.У реченні займенник найчастіше виступає підметом, додатком або означенням, рідше — частиною присудка.НАПРИКЛАД:: Я принесу тобі свою надію... (В. Симоненко).

Батьки-найбільший скарб у житті людини.
Часто ми недолюблюємо своїх батьків. Інколи батьки нас сварять, критикують. Але ми всерівно знаємо, що любов батьків найсильніша та найщиріша.
У мене є чудові батьки. Я їх дуже люблю, поважаю. Я люблю своїх батьків за те, що вони в мене є. Я люблю своїх батьків тому, що вони мене виховали. Батько та мати вчили мене жити у цьому світі. Батьки від раннього дитинства віддавали мені свою любов. Також у мене дуже велика повага до своїх батьків. Незважаючи на всі труднощі, які були у їхньому житті ми залишалися великою, дружньою сім*єю.
Я люблю своїх батьків і вам раджу задуматися над своїм ставленням до найрідніших.