Твір "фотографія моєї бабусі" описати її зовнішність улюблені заняття, використовуючи дієприслівники

дивлячись на стару фотографію своєї бабусі,я зрозуміля,що вона дуже вродлива,світлошкіра та невеличка на зріст.

волосся каштанове,коротке,кучеряве.лоб довгий та розумний.

очі,які висвітлювали її внутрішній світ,зелені та виразні.

руки у моєї бабусі-золоті.адже вона дуже працьовита та майстер на всі руки.

характер у неї спокійний та вихований.

отже,я дуже люблю свою бабусю! вона неповторна!

Про значення мови в житті людини, її функції в суспільстві сказанопереказано чимало. і не тільки майстрами слова, діячами культури, представниками політикуму різних країн, а й самою історією держав і народів. тим дивнішим є той факт, що на початку xxi століття сучасній людині в україні необхідно доводити прописну істину, блискуче висловлену російським письменником костянтином паустовським, — «людина, байдужа до рідної мови, — дикун».  спробую викласти кілька аргументів на користь такого судження. по-перше, дикуном називають людину з племені, яке перебуває на рівні первісної культури. тож мовець, байдужий до рідного слова, добровільно відкидає себе на кілька століть назад (за культурою спілкування, світосприйманням тощо).  по-друге, дикун користується недосконалим з погляду сучасної людини знаряддям. оскільки мова — це наше основне знаряддя спілкування, користувач мовними засобами мимоволі починає залежати від майстерних носіїв мови.  і переносні значення слова дикун — відлюдна людина, аморальна. отже, мовний дикун ставить себе поза суспільством. то чи варто обирати для себе таку   майстерно показав подібне дикунство микола кулішна прикладі мини мазайла. автор комедії не тільки висміяв спробу змінити прізвище, а й довів безглуздість відмови від рідного. куліш так гарно грає зі словом і так любить усіх своїх персонажів цієї п'єси, що разом із ним починаєш вірити: здоровий глузд має перемогти, а будь-яка людина може навчитися шанувати своє рідне слово, не принижуючи чужого.  і тут варто пригадати слова ліни костенко: людей мільярди, і мільярди слів, а ти їх маєш вимовити вперше.  не слід забувати, що вимовлене слово прокладає тобі дорогу в життя, показує тебе спільноті, є створити відповідне . а це вже вибір кожного — залишатися дикуном чи цивілізованою людиною. 

1. розмовно-побутовий стиль.   грицю! - сказав батько. га! - сказав гриць. видиш оту хату? видзу. пам'ятай собі, се школа. ба,- сказав гриць. сюди будеш ходити вчитися. ба,- сказав гриць.  (і.франко)  2. художній стиль.              жили собі дід та баба. вже й старі стали, а дітей нема. журяться дід та баба: "хто нашої й смерті догляне, що в нас дітей нема? "от баба й просить діда: - поїдь, діду, в ліс, вирубай там мені деревинку, та зробимо колисочку, то я положу деревинку в колисочку та й буду колихати; от буде мені хоч забавка! 3. науковий стиль.        податки - одна з найважливіших фінансових категорій. історично це найдавніша форма фінансових відношень між державою та членами суспільства.         4. публіцистичний стиль.  результати загальнонаціонального соціального дослідження "земельна реформа", проведеного центром соціальних експертиз інституту соціології національної академії наук, були несподіваними. 5. офіційно-діловий стиль.      акт проголошення незалежності україни. виходячи із смертельної небезпеки, яка нависла була над україною в зв'язку з державним переворотом в срср 19 серпня 1991 року, продовжуючи тисячолітню традицію дер-жав створен­ня в україні, виходячи з права на самовизначення, передбаченого статутом 00н та іншими міжнародно-правовими документами, здійснюючи декларацію про державний суверенітет україни, верховна рада української радянської соціалістичної республіки урочисто проголошує незалежність україни та створення самостійної української держави - україни.