Твір на тему прислів'я і приказки окраса української мови

Скільки існував наш народ, стільки вкладав він свою мудрість у прислів’я та приказки. У них вся сила народного розуму, у них і заповіт нащадкам про те, як поводитись за життям і людьми, і розмірковування над важливими вічними питаннями. Знайомлячись із народними прислів’ями та приказками, я відзначив для себе, що вони зачіпають усі теми, які тільки можуть бути цікавими людині: є приказки про Батьківщину, про природу, про працю, про гроші, про здоров’я та хворобу, про добро і зло, життя та смерть, про родину. Не знайдеш і слів, щоб висловити всю глибину простої людської мудрості, яка прихована у таких коротких висловах! Мені сподобалися приказки та прислів’я, присвячені темі кохання. У них наших предків щодо цього вічного почуття, і норми народної моралі. Сила почуття і вічність справжнього кохання передано у таких прислів’ях: «Любов — не пожежа, займеться — не загасиш», або: «На любов і смак — товариш не всяк», «Не до чари, як хто кому не до пари». Висловлено у народній творчості і безкорисливість, щирість у почуттях: «Нехай борщ без сала, аби душа пристала», «Хоч у курені, аби до серця мені», «З перцем чи не з перцем, аби з добрим серцем». Читаючи художні твори, я часто дивувався з того, як вміло описує письменник красу дівчини, які епітети добирає, як влучно та поетично порівнює дівочу вроду з явищами природи. Тільки знайомлячись із народною творчістю, я зрозумів, що майже всі порівняння взяті саме з фольклору, а вже потім вони пішли мандрувати сторінками художніх творів. «Дівчина, як калина, як ясна зоря», «Красива, хоч з лиця воду пий», — все це взято з безмежної поетичної народної творчості. Багато створено прислів’їв та приказок і про працю, навчання: «На дерево дивись, як родить, а на чоловіка — як робить», або ще; «Перемагай труднощі розумом, а небезпеку — досвідом». Сказав наш народ і про навчання, про мудрість: «Мудрий не есе каже, що знає, а дурний не все знає, що каже». Мені дуже сподобався цей влучний та іронічний вислів! Я вважаю, що кожному з нас треба цікавитись народними прислів’ями та приказками, бо вони роблять наше мовлення виразнішим, а самі є справжнього скарбницею мудрості. Запам’ятаймо ж їх на все життя, бо не на користь книжку читать, коли лише вершки хапать!

1) Тисяча дев'ятсот вісімдесят девятого року світ пережив одну з найжахливіших катастроф людства - вибух на ЧАЕС.

2) Кожної хвилини в світі у середньому помирає п'ять дерев, щоб ми мали змогу писати твори.

3) Кожен третій слон у Африці помирає від руки людини

4) Щороку рівень вод Світового океану підіймається на кілька сантиметрів, що загрожує потопом цілих континентів

5) Третина корисних копалин України вже виснажена

6) Протягом п'яти минулих років питання забезпечення екологічної безпеки в Україні  багато декларувалися, але реально не вирішувалися  на рівні державного керівництва

Объяснение:

Іме́нник — самостійна частина мови, що має значення предметності, вираженої у формах роду, числа і відмінка, відповідає на питання хто? або що?
Іменники змінюються за:
⇒ Числами: 
      - однина: тварина, завод;
      - множина: тварини, заводи.
⇒ Відмінками:
         Н. тварина    тварини
         Р. тварини     тварин
         Д. тварині     тваринам
         З. тварину    тварин
         О. твариною тваринами
         М. на тварині на тваринах
         Кл. тварино   тварини
синоніми; чоловік – чоловік, друг – товариш, вітчизна – батьківщина.
антоніми; війна - мир, ранок - вечір,день-ніч

Підметом (Корова (хто?) Пасеться на лугу)2) присудок (Я роблю (що?) Домашнє завдання)3) Обставиною (Я сьогодні ночую (де?) У подруги)4) Доповненням. (Маша до мені (з чим?) Із завданням)
Я роблю домашне завдання
я -пiдмет
роблю- присудок