роботу з книгою треба розпочинати з ознайомлення з нею. ознайомлення з книгою розпочинається з титульної сторінки, де, звичайно, вказуються прізвище автора, назва, черговість видання, місто, видавництво і рік публікації.
до початку роботи з книгою також треба ознайомитися з анотацією, передмовою та вступною статтею, примітками й коментарями, словником важкозрозумілих слів, післямовою, біографічною довідкою про автора, покажчиками, списком літератури, резюме, змістом.
анотація вміщується на звороті титульної сторінки. це стисла характеристика змісту книжки з вказівкою, на яких читачів вона в першу чергу розрахована. передмови до книг пишуть їх упорядники, редактори, перекладачі або автори. у передмовах часто характеризуються історичні обставини та факти особистого життя автора, що спонукали до написання книги. подібну до передмови роль відіграє в книзі вступна стаття. однак вона, як правило, відзначається більшим, ніж передмова, обсягом і глибшим оглядом тих проблем, які ставляться й розв’язуються в книзі. її завдання – підготувати читача до ґрунтовного розуміння та засвоєння матеріалу. у наукових збірниках в кінці кожної праці іноді подається резюме – стислий висновок, перелік її основних положень.
shilinmikhaillg
12.11.2020
Діла говорять голосніше, як слова.де слова з ділом розходяться, там непорядки водяться.добре слово краще, ніж готові гроші.добрим словом мур проб'єш, а лихим і в двері не ввійдеш.за грубе слово не сердься, а на ласкаве не здавайся.з пісні слова не і свого не вставляють.і від солодких слів буває гірко.кого не б'є слово, тому й палиця не .коня керують , а чоловіка — словами.красне слово — золотий ключ.лагідні слова роблять приятелів, а гострі слова — ворогів.краще переконувати словами, як кулаками.м'які слова і камінь крушать.на ласкаве слово не кидайся, а за грубе не гнівайся.не гріє мене кожух, лиш слово гріє й тішитьне кидай слова на вітер.не так то він діє, як тим словом сіє.шабля ранить тіло, а слово — душу.слово — не полова, язик — не помело.слова пристають, як горох до стінки.слово вилетить горобцем, а вернеться волом.слово — вітер, письмо — грунт.
Марина_Мария
12.11.2020
Хто мови своєї цурається, хай сам себе стидається.птицю пізнати по пір'ю, а людину по мові.рідна мова - не полова: її за вітром не розвієш.більше діла — менше слів.будь господарем своєму слову.мовивши слово, треба бути йому паном.слово — не горобець, вилетить — не спіймаєш.від красних слів язик не відсохне.від солодких слів кислиці не посолодшають.від меча рана загоїться, а від лихого слова — ніколи.від теплого слова і лід розмерзається.вода все сполоще, тільки злого слова ніколи.впік мене тим словом, не треба й вогню.гостре словечко коле сердечко.де мало слів, там більше правди.діла говорять голосніше, як слова.де слова з ділом розходяться, там непорядки водяться.добре слово краще, ніж готові гроші.добрим словом мур проб'єш, а лихим і в двері не ввійдеш.за грубе слово не сердься, а на ласкаве не здавайся.з пісні слова не і свого не вставляють.і від солодких слів буває гірко.кого не б'є слово, тому й палиця не .коня керують , а чоловіка — словами.красне слово — золотий ключ.лагідні слова роблять приятелів, а гострі слова — ворогів.краще переконувати словами, як кулаками.м'які слова і камінь крушать.на ласкаве слово не кидайся, а за грубе не гнівайся.не гріє мене кожух, лиш слово гріє й тішитьне кидай слова на вітер.не так то він діє, як тим словом сіє.шабля ранить тіло, а слово — душу.слово — не полова, язик — не помело.слова пристають, як горох до стінки.слово вилетить горобцем, а вернеться волом.слово — вітер, письмо — грунт.слово до ради, а руки — до звади.слово до слова — зложиться мова.слово може врятувати людину, слово може і вбити.слово старше, ніж гроші.удар забувається, а слово пам'ятається.хто багато обіцяє, той рідко слова дотримує.чиєсь одне слово губить діло.щире слово, добре діло душу й серце обігріло. як овечка: не мовить ні словечка., мов дірява бочка, нічого в собі не задержить.та у нього на осиці кислиці, а на вербі груші ростуть.перше погадай, потім повідай.що кому треба, той про те й теребить.байка байкою, а борщ стигне.чоловік має два вуха, щоб багато слухав, а один язик, щоб менше говорив.не те гріх, що в рот, а те, що з рота.язик до києва доведе, а в києві заблудить.дурний язик попереду розуму біжить.
як працювати з книгою
роботу з книгою треба розпочинати з ознайомлення з нею. ознайомлення з книгою розпочинається з титульної сторінки, де, звичайно, вказуються прізвище автора, назва, черговість видання, місто, видавництво і рік публікації.
до початку роботи з книгою також треба ознайомитися з анотацією, передмовою та вступною статтею, примітками й коментарями, словником важкозрозумілих слів, післямовою, біографічною довідкою про автора, покажчиками, списком літератури, резюме, змістом.
анотація вміщується на звороті титульної сторінки. це стисла характеристика змісту книжки з вказівкою, на яких читачів вона в першу чергу розрахована. передмови до книг пишуть їх упорядники, редактори, перекладачі або автори. у передмовах часто характеризуються історичні обставини та факти особистого життя автора, що спонукали до написання книги. подібну до передмови роль відіграє в книзі вступна стаття. однак вона, як правило, відзначається більшим, ніж передмова, обсягом і глибшим оглядом тих проблем, які ставляться й розв’язуються в книзі. її завдання – підготувати читача до ґрунтовного розуміння та засвоєння матеріалу. у наукових збірниках в кінці кожної праці іноді подається резюме – стислий висновок, перелік її основних положень.