скласти речення з фразеологізмами: "бігти нечуючи ніг", "працювати не рук", сидіти згорнувши руки до завтра, в голову нечего не приходит!

Артем дуже боявся грози, тому біг додому нечуючи ніг.
Бабуся працювала весь день не покладаючи рук.
Коли матуся прийшла додому, Сергій сидів згорнувши руки.

Я бігла нечуючи ніг. я працювала непокладаючи рук аж до ранку. якщо сидіти згорнувши руки то нічого не вдасться.

- привіт.
- привіт.
-  в нас сьогодні тема уроку "Дієприкметник як особлива форма дієслова"?
- так.
- ти підготувалась?
- звичайно.
- то давай проведемо коротеньку перевірку?
- давай.
- Що таке дієприкметник?
-Дієприкметник — особлива форма дієслова, що виражає ознаку за дією або станом і поєднує в собі граматичні особливості дієслова і прикметника.
- молодець.
-а на які питання відповідає?
- Відповідає на запитання - який?, яка?, яке?, які?
-правильно.
- а яка особлива форма?
- Особлива форма,закінчення на но,то.
- молодчинка.
- А який вид має?
- Із дієслівних граматичних ознак дієприкметник має вид — доконаний або недоконаний та час — теперішній або минулий..
- молодець. ходімо вже на урок.
 -ідемо

Але звірі не підходили, і тільки Ведмідь, ледве-ледве переводячи дух, запитав:
—    А ти ж хто такий?
—    Приступіть ближче, я вам усе розповім, — лагідно і солодко говорив Лис.
Звірі трохи наблизилися до нього, але зовсім близько не важилися.
—    Слухайте, любі мої, — говорив Лис
Микита, — і тіштеся! Сьогодні рано Святий
Миколай виліпив мене з небесної глини —
придивіться, яка вона блакитна! І, ожививши мене своїм духом, мовив: «Звіре Остромисле! В звірячім царстві запанував нелад, несправедливий суд і неспокій. Ніхто там не певний свойого життя і свойого добра. Іди на землю і будь звірячим царем, заводь лад, суди по правді і не допускай нікому кривдити моїх звірів!»
Почувши се, звірі аж у долоні сплеснули.
—    Ой Господи! Так се ти маєш бути наш добродій, наш цар?
—    Так, дітоньки, — поважно мовив Лис Микита.
Нечувана радість запанувала в звірячім царстві. Зараз кинулися робити порядки. Орли та яструби наловили курей, вовки та ведмеді нарізали овець, телят і нанесли цілу купу перед нового царя. Сей узяв часточку собі, а решту по справедливості розділив між усіх голодних.
Знов радість, знов оклики зачудування і подяки. От цар! От добродій! От премудрий І Соломон! Та за таким царем ми проживемо віки вічні, мов у Бога за дверми!