Написани твір " спів зимової синички "

з школи я йду довго. навкруги було так тихо. я вже пройшов майже пів шляху, і став чути спів синички.   я зупинився і почав слухати. синичка така маленька, а так голосно і гарно співає. напевно спів для синички це її мета, і вона так старанно до неї прагне. десь ще хвилин 10 я послухав її прекрасний, може трошки тихенький, але прекрасний спів. я пішов додому і цілий день намагався йти до своєї мета, як та маленька синичка. 

же   вкотре ми йдемо до зоопарку. там нас чекає лисеня. 

    воно таке мале і вже без мами. у лисеняти вже нема нікого, убили браконьєри всю сім’ю. на лисеняті це позначилося дуже. воно було лякливе й несміливе, постійно утікало від усіх. так жаль було його.

    тепер за лисеням добре в зоопарку. є зміни й в поведінці. потроху лисеня звикає до людей. та й ми не забуваємо про нього.   до лисеняти завжди ми з гостинцем йдемо. воно уже чекає нас. той страх, що був колись у лисеняткових очах, уже минає. 

      таким воно було, те лисеня.

автобусі оксана зайняла зручне місце й безтурботно поринула в свої мрії. не зважила, коли на одній із зупинок увійшла і стала якраз біля неї літня жінка з важкими сумками. пасажири попросили дівчинку поступитися місцем. та оксана вдала, ніби не чує..а лише зверхньо подумала: «невелика пані, якщо з торбами »увечері оксана з матір'ю та батьком подзвонили до нових сусідів, які справляли новосілля і запросили їх на знайомиш. двері відчинилися і на порозі стала жінка, яку оксана так образила своєю нечемністю в автобусі, а на столі було частування з тих самих важких сумок.оксана ладна була провалитися крізь землю. мати вихваляла перед новою сусідкою свою доньку, яка вона вихована та скромна, і вчиться добре, і вдома є. і кожне ii слово, як насмішка, дівчину. а сусідка спокійно, розуміюче дивилась їй просто в очі. той погляд надовго запам'ятався оксані.

часом потрібен гіркий урок, щоб людина зрозуміла, що причиною багатьох її неприємностей і невдач у житті є елементарна невихованість.