Дієприслівник – це: а) самостійна частина мови; б) особлива змінна форма дієслова; в) особлива незмінна форма дієслова. 2.у якому пункті правильно визначено граматичні ознаки дієприслівника: а) вид, час, може мати залежні слова, незмінний, виконує роль озна- чення; б) вид, час, може мати залежні слова, незмінний, виконує роль обста- вин; в) вид, час, рід, незмінний, виконує роль присудка? 3.у якому рядку всі дієприслівники недоконаного виду: а) сидячи, лежачи, поставивши; б) розуміючи, бажаючи, вибачившись; в) граючись, порівнюючи, змінюючись? 4.ознаки яких частин мови має дієприслівник: а) дієслова і прикметника; б) дієслова і прийменника; в) дієслова і прислівника? 5.від якого дієслова утворено дієприслівник навчаючи: а) навчати; б) навчають; в) навчити? 6. у якому рядку всі слова – дієприслівники: а) переможений, перемагаючий, перемагаючи; б) думаючи, думавши, задумавшись; в) маючи, маючий, мавши? 7.у якому рядку всі слова з не пишуться окремо: а) не/прибігаючи, не/волячи, не/вивчивши; б) не/дооцінюючи, не/хтуючи, не/навидячи; в) не/встигаючи, не/погодившись, не/довірившись? 8.у якому реченні є відокремлений дієприслівниковий зворот? а) сергійко, захекавшись, добіг до місця зустрічі (в. нестайко б) село, зачароване зоряним небом, синіє розкиданими хатками (м. стельмах). в) дніпро тече повільно, величаво, розливаючись безліччю рукавів (о. гончар). 9.дієприслівники можна знайти в тексті за: а) характерними суфіксами; б) характерними закінченнями; в) характерним наголосом. 10.дієприслівниковий зворот у реченні виконує синтаксичну роль: а) означення; б) додатка; в) обставини.

1.в
2.б
3.в
4.в
5.а
6.б
7.а
8.а
9.б
10.в

Ми звикли, що доброта частіше виражається вчинками. Є деякі люди, які роблять багато хороших справ, але вкрай скупі на добрі слова. Такому скажеш а він тобі буркне у відповідь щось нерозбірливе. А добре слово, як відомо, і кішці приємно. А інший солодко говорить, який він добрий, а доброти-то від нього ніхто ніколи не бачив.

Що є доброта? Чи можемо ми сказати, що ми по-справжньому добрі? Як часто ми повинні робити добрі вчинки, щоб вважатися добрими? Раз на тиждень або щодня? Добрі ми, якщо ми годуємо птахів взимку тільки тоді, коли про це нам нагадують в газетах, і збираємо книги в дитячий будинок, коли на стіні висить оголошення? Думаю, нам варто частіше замислюватися і піклуватися про інших. Так, несучи їм добро, ми самі стаємо щасливішими.

-         Доброта обов’язково повертається тому, хто її робить і має багато переваг:

-         Доброта забезпечує відкритість – по відношенню до людей, подій і життя в цілому.

-         Доброта дає пильність – для того, щоб помічати найкраще і відмітати найгірше.

-         Доброта дає сили – для перетворення світу на краще.

-         Доброта дає можливості – участі та до оточуючим людям.

-         Доброта дає можливості – ставати краще самому і допомагати стати краще оточуючим людям.

-         Доброта дає впевненість – у собі і в завтрашньому дні.

7. 
1 Не візьмешся за сокиру... Г хати не зробиш.
2 Добре роби... А добре й буде.
3 Уникатимеш роботи... Б не матимеш хліба у роті.
4 Не знаєш броду... В не лізь у воду. 
д - зайве

8. А Здалось(,) на мить пливе у безвість ночі під парус хмар високий корабель (А. Малишко). 1 кома
Б Десь весело дзюрчить струмок, у скісному промінні сонця грає мушва(;) якесь шамотиння, якісь вечірні лісові звуки долітають до чуткого вуха (М. Коцюбинський). 4 крапка з комою
В В одну мить розсунувся простір - і стали ближчими зорі (Ш. Мушкетик ). 3 тире
Г Білі мухи налетіли (-) все подвір’я стало біле (М. Рильський). 3 тире
Д Відбились зорі у воді(,) летять до хмар тумани (О. Олесь). 1 кома 

9. Безсполучниковими є речення
 Б 2, 4, 6

10. Допущено пунктуаційну помилку в реченні Б 4. пропущено двокрапку після слова "відкриттів"

11. (1) Якось в одному з парків Варшави мою увагу привернув розлогий зелений кущ, густо «заквітчаний» пухнастими сіро-бурими м’ячиками.  просте поширене речення 
(2) Підійшла ближче і неабияк здивувалася: майже на кожній гілочці куща сидів дуже «поважний» горобець. []:[]. 
(3) Спробувала зігнати найпихатішого, але він і не подумав зрушити з місця. [], але []. 
(4) Водночас на думку спало кілька не очікуваних відкриттів(:) варшавські горобці абсолютно байдужі до людей, на відміну від свої українських родичів, вони ситі, товсті та ледачі, не чубляться, їм навіть ліньки поцвірінькати []: []. 
(5) Схоже було, що вони от-от позасинають і попадають з гілля, неначе яблука в саду...[], що []
(6) А от наш «вітчизняний» горобець — зовсім інший: він проворний, непосидючий, стрибає, літає і голосно цвірінькає під вікнами...  []:[]

12. Продовжте текст (7-8 речень), використовуючи складні безсполучникові речення.
Етикет — слово французького походження, що означає манеру поведінки. Етикет — це і правила чемності й ввічливості, прийняті в суспільстві. Одним із основних принципів сучасного життя є підтримка нормальних стосунків між людьми й прагнення уникнути конфліктів...

... Саме для цього існують правила етикету: вони допомагають людям жити у злагоді один з одним і не заважати один одному. Етикет у сучасному суспільстві - не розкіш, а необхідність: якщо люди робили б усе, що їм заманеться, життя було б дуже складним. Сучасна людина живе у соціумі, тому ми всі повинні дотримуватись певних правил поведінки. Якщо людина не бажає дотримуватися правил і брати до уваги потреби інших людей, то єдиним виходом для неї буде оселитися на безлюдному острові. Там вона нікому нічого не буде винна і їй ніхто не буде заважати поводитися так, як вона хоче; всі інші люди повинні зважати один на одного, якщо хочуть існувати у соціумі. Правила етикету не дуже складні: ці правила фактично можна висловити лише у одному реченні. Воно відоме усім як "золоте правило", а саме: "Не роби іншим того, чого не бажаєш собі".