Як правильно назвати жінку з іраку? а)ірачка, б)іракчанка, в)іраклійка, г) іракіянка.

Як правильно назвати жінку що мешкає в Іраку.
а)ірачка 

Балади– улюблений вид фольклору й меносу в українців, їх ліричність з елементами епосу і героїки завоювали їм симпатії.
Народна балада  – лірична пісня сумовитого характеру з драматично напруженим сюжетом, в якій йдеться про фантастичні або незвичайні події, життєві конфлікти. У центрі балади – завжди індивідуальна, але суспільно значна людська доля. Сюжет у баладі стислий, оповідь зосереджена навколо одного, але найважливішого його вузла, і ведеться вона швидко, без уповільнень.
Найвдаліші балади про козацьке життя, про героїчну смерть на полі бою. Довершеними є балади і соціально – побутового скрещування.
Українські балади багатством поетичних образів, мистецькою довершеністю і мелодійністю займають вагоме місце в світовій літературі. До тогож зміст їх і форма різноманітні.
Українські народні балади відносяться до одного з найскладніших видів усної народної творчості. Складність цього різновиду пісенного жанру полягає в тому, що він увібрав в себе велику кількість схожих рис з інших сюжетних жанрів, таких як ліричні пісні, думи, билини тощо. Отже дати однозначне і точне твердження терміну балада досить важко, оскільки границі та рамки досить розширені. За до балади було і досі залишається досить легко змалювати та описати будь-яку життєву подію, а саме духовну, побутову, суспільну тощо. Майже не існує такої теми, яку не можливо було б оспівати в баладах.
Сильного психологічного ефекту в українських народних баладах досягають за до зображення драматизму подій, душевних переживань та емоційних потрясінь. Подібні ситуації та відчуття притаманні та знайомі кожній людині, тому і відгукувалось переживанням та співчуттям. Всі зображені події, попри елементи незвичайності, можуть мати місце в житті кожної людини. 
Українські балади є відображенням душевності, щірісті і сердечної теплоти, поетичноств і мужності, це невичерпне джерело творчого натхненній для поетів і письменників різного часу.

Відповідь: Д

Пояснення:

У назвах документів і свят з великої літери треба писати лише перше слово (Декларація прав людини, День соборності).

Прикметники з суфіксами -ов-, -ев-, -ів-, -ін-, -ин- (у нашому випадку Шекспірівський стиль) треба писати з великої літери (Петрове подвір’я, Франкові вірші). Але фразеологізми та терміни з такими суфіксами пишемо з малої (езопова мова). А прикметники з суфіксом -ськ- потрібно писати з малої літери (шекспірівський стиль), окрім сполучень на позначення імені чогось, пам’яті чогось (Нобелівська премія).