Запишіть правильний варіант. 1) виступаючи на конференції, він не звернув уваги на вади свого докладу. 2) оскільки мова це концентрація мудрості й досвіду, то втрата веде до порушення суспільної гармонії. 3) події, змальовані у фільмі, відбуваються в хііі столітті 1837 року. 4) проведення міських міроприємств, присвячених до дня сім’ї, перенесено на 15 травня. 5) акт являється документом, який ґрунтується на незаперечних фактах. 6) у найближчі дн гається погіршення погодних умов. 7) розпові, що пресвята богородиця, бажаючи порадувати маленького ісуса, вирішила сама зробити квіти з шовку. 8) любов до рідного края починається з дитинства.

1) Доповідаючи на конференції, він не звернув увагу на вади своєї доповіді.
2) Оскільки мова - це поєднання мудрості і досвіду, то іі втрата призводить до порушення гармонії.
3) Події, зображені у фільмі, відбулися в ХІІІ столітті (або у 1837році?)
4) Проведення міських заходів, присвячених Дню сім`ї, перенесено на 15 травня.
5) Акт є документом на підставі незаперечних фактів.
6) У найближчі дн гатиметься погіршення погодних умов.
7) Кажуть, Пресвята Богородиця, бажаючи звеселити маленького Ісуса, вирішила сама зробити квіти з шовку
8) Любов до рідного краю починається з дитинства.

  Влітку сонце рано прокидається. Та довго не ховається за горизнот. Тому день тягнеться довго.
  Зранку починають весело співати пташки. Навколо в зелені буяє природа. Рання роса виблискує діамантами під теплим сонячним промінням. В повітрі пахучий аромат медоносів. До роботи беруться бджоли, перелітаючи з квітки на квітку. У траві на скрипці грає маленький коник-стрибунець. Швидкі метелики розправили свої різнокольорові крила.  
      Довгий літній день наповнений теплом, пахощами, чарівними звуками.

1. Варіант, який є закінченням визначення.
Чуже мовлення, передане дослівно, без змін, називається…
    Г) цитатою.

2. Рядок, де є непряма мова:
    B) Варвара запитала у начальника, чи можна послати телеграму в Москву: у неї там занедужала мати (Л. Первомайський).

3. Рядок, у якому цитату записано правильно: 
    Б) «Найбільше і найдорожче добро в кожного народу – це його мова…» – писав Панас Мирний.

4. Речення, яке відповідає схемі: «П», – а.

    Б) «Ніщо так не красить людину, як натхнення», – подумала Ярославна (О. Гончар).

5. Речення, де правильно розставлено всі знаки при прямій мові:
    Г) Бабуся питає: «А що, дітки? Чого прийшли, мої соколята?» (Марко Вовчок).

6. Речення, у якому допущено помилку при заміні прямої мови непрямою:
   B) Карпо запитав, чи будете ставити паркан, чи без паркану обійдеться.

7. Відповідність між поняттями та прикладами.
    1) Пряма мова: Г.
         Г) «Та чим же я вам досадив?» – Ягнятко, плачучи, питає (Л. Глібов).
    2) Діалог: В.
        В) – Добридень дідусю! – вітається хлопчик.
             – Добридень, синку! – радіє дід. – Сідай, я
тебе яблучком почастую з медом (О. Іваненко).
    3) Непряма мова: А.
        А) Мати через пліт запитала сина, куди він зібрався (М. Стельмах).
    4) Цитата: Б.
        Б) М. Рильський говорив, що «слово «вчитель» з давніх-давен користується великою шаною у народі».

8. Відповідність між схемами та реченнями
    1) А: «П!»
        Б) І голос сильний нам з гори, як грім, гримить: «Лупайте цю скалу!» (І. Франко)

    2) «П!» – а.

        Г) «Здоров був, любий!» – жінка говорила, а в голосі її сльоза бриніла (Леся Українка).
    3) «П, – а, – п?»

        Д) «За що ж, – хто-небудь попитає, – Зозуля Півня вихваляє?» (Л. Глібов).
    4) «П, – а. – П!»
         B) «Мої друзі – вбогі бідолахи, – говорить Кармель. – От мої друзі!» (Марко Вовчок).

9. Відповідність між реченнями та розділовими знаками, пропущеними у них.
    1) Кома:

        В) «Я цієї пісні ніколи не чув(,) – сказав студентові Тарас. – Ви її всю знаєте?» (О. Іваненко)
    2) Двокрапка:

        Д) Зозуля прилетіла до чорного Дрозда, питає(:) «Що ти робиш?» (Г. Сковорода)
    3) Лапки:

        А) «Прощай, Самсоне! – крикнула зрадлива. – Ти думав, що для тебе я забуду родину?(») (Леся Українка)
    4) Тире:
        Б) «Чого ж тебе понесло в поле? Чого?» (–) допитувалась мати (С. Васильченко).