— Привіт, Андрію!
— Привіт, Валентине!
— Ти куди йдеш?
— Я прямую в спортзал.
— А чому ти туди йдеш?
— Забув тобі сказати. Віднедавна відвідую спортивну секцію дзюдо)
— Ти займаєшся спортом?
— Так.
— Нічого собі, круто!
— І скажу тобі, що це дуже захопливе заняття. Я почуваюся міцним і здоровим.
— А в змаганнях ти береш участь?
— Так.
- Молодець!
- Уже маю першу нагороду. А може би ти також зайнявся спортом?
— Зможемо разом ходити на заняття, брати участь у змаганнях.
— Звичайно.
— Гаразд. Я пораджуся з батьками. І дам тобі точну відповідь.
— Не барися. Бо ми почали тренування до наступних змагань.
- А який твій улюблений вид спорту?
— Теніс та волейбол.
— Ого, круто!
— Дякую.
— Бувай, бо поспішаю!
— До зустрічі!
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Твір на тему як використовую типи поведінки у своєму житті. типи поведінки
Поведінка людини проявляється в конкретних діях, вчинках, словах. Це віддзеркалення її внутрішнього світу, освіченості, психічного стану, ставлення до інших людей. Усі люди різні, з різних родин, зі своїми інтересами та світосприйняттям, особливостями мислення . З самого дитинства нас вчать поводитися певним чином, а ще ми бачимо, як поводять себе дорослі, та переймаємо це.
У різноманітних життєвих ситуаціях від нас вимагається поводитися так-то й так, проте чи часто ми замислюємося над тим, чому ми вчиняємо певним чином? Чому інші люди поводяться так, а не інакше? І чому неможливо завжди мати «відмінно» з поведінки, як би того дуже бажали наші батьки, не лише в шкільному класі, але й в інших сферах життя?
По тому, як людина тримає своє слово, що каже про інших, як ставиться до близьких, чим захоплюється, як спілкується, ми складаємо своє враження про неї. З тими, хто нам подобається, ми хочемо спілкуватися, довіряємо їм. Проте трапляється, що хтось поводиться нещиро, щось вдає з себе, робить певні речі заради власної вигоди. Робити певні висновки, судити людину за її поведінкою треба обережно.
У нашому світі, де ми вступаємо у безліч формальних стосунків, неможливо завжди поводитися щиро та безпосередньо. Нам доводиться дотримуватися певної дисципліни, коли ми у школі, на роботі, в громадському місці. Мабуть, у цьому є сенс, адже як говорить приказка, не варто сунутися в чужий монастир зі своїм уставом. Та й завжди поводитися так, як тобі кажуть, не думаючи, неможна.
На мою думку, кожен з нас має повне право виражати свою індивідуальність через свою поведінку, не доставляючи при цьому неприємностей оточуючим. Мені, наприклад, неприємно, коли хтось їде в автобусі та слухає на повну гучність музику на своєму телефоні. І йому байдуже, що іншим його музика може не подобатися, або в когось болить голова, або хтось розмовляє. Така поведінка показує, що людина не вміє мирно співіснувати з іншими, вона або егоїстична, або намагається привернути до себе увагу.
Кажуть, зустрічають по одежі, проводжають по розуму. А от поведінка людини – то одежа її особистості, яку вона носить постійно. Тож, мабуть, треба дбати про неї та тримати в чистоті.