Записати словосполучення в прямому і переносному значенні світить яскраво сонце

     Тема "Життя без світла" доволі об'ємна. Можна написати декілька томів, адже багато нюансів. Спробую вкласти у якісь рамки.

     ЖИТТЯ БЕЗ СВІТЛА

     У нашому сьогоденні більшість населення Землі користується електроенергією. Чи може статись так, що світла не буде водночас в усіх країнах? Наприклад, якщо зникне магнітне поле Землі через надпотужні термоядерні реакції на Сонці.

     Уявімо, що електроенергія зникла вже сьогодні, і людство не може її відновити. Деякий час ми будемо користуватись тим, що мали – одяг, взуття, предмети побуту, які не потребують електричного струму. Але речі не вічні. Тож уявімо, що все, що було виготовлене за до електроенергії, з часом стало непридатним для користування.

     В історії були часи, коли люди жили без електроенергії. Більш того, на планеті Земля існують племена, які наразі живуть без благ цивілізації, тому можна буде скористатися їх досвідом.

     Вважаю ефективним об'єднуватись у громади і створювати поселення. Місцевість краще обирати з доступом до води і деревини. Звичайно, у межах навіть однієї країни різні умови, тому всі не зможуть жити з доступом до води, деревини, каменоломень, копалень з видобутку кремнію, вугілля, залізної руди, солі тощо. Тому необхідно налагоджувати торговельні відносини, здійснювати взаємовигідний товарообмін.

     Людство має повернутися до професій, які були раніше. Деякі з них вже вийшли з ужитку, а деякі, існують і в наші часи. Так, наприклад, є гуртки гончарства та обладнані приміщення, де можна кувати метал.  

     Гончарі виготовлятимуть посуд та інші вироби з глини. Кравці шитимуть та ремонтуватимуть одяг. Ковалі займатимуться обробкою металу та виготовлятимуть речі, необхідні для господарства: ножі, лопати, сокири, цвяхи, молотки, плуги тощо. Каменярі працюватимуть у каменоломнях. Лісоруби забезпечуватимуть деревиною. Природними матеріалами необхідно буде користуватися з розумом, дбати про відновлення лісів.

     В ідеалі, щоб у кожного була ділянка землі, на якій можна звести будинок з дерева та каменю, посадити город і сад, щоб забезпечити себе їжею. Будинки матимуть комини і печі, щоб підтримувати тепло у холодну пору року та готувати їжу. Такі будинки є в українських селах і в наш час. Вогонь можна буде добувати за до кремнію.

     Також необхідно буде розвивати сільське господарство. Зокрема вирощувати корів, овець, коней. Навіть у важкі часи від голоду рятувались ті сім'ї, у яких була хоча б одна корова. З овечої вовни виготовляти теплий одяг, килими, аксесуари для будинку тощо. Коней використовувати як транспортний засіб і в господарській діяльності.

     Досліджувати флору і фауну, брати найкорисніше. Так, наприклад, замість сосни можна робити насадження павловнії. Це дерево легше і міцніше за сосну, росте швидше, стовбур рівний. Листя павловнії унікальне за хімічним складом, тому що містить до 20-25% білка, тому буде гарною поживою для тварин. Також в природі існують рослини, що мають мильний ефект, зокрема мильнянка, яка поширена майже по всій території України.

     Обов'язково мають бути школи, також бібліотеки – банки знань для майбутніх поколінь.  

     Жити без електроенергії – не фантастика, а реальність. Тобто люди не приречені на загибель. Якщо ви хочете зануритись у ці умови і відчути їх на собі, то в Україні є достатньо сіл, де є пічне опалення, відсутні комунікації, немає електроприладів. Не забудьте лише вимкнути світло.

Верес и бджоли. Йду спокійно до лісу. Цвітіння чудного вересу вчуваєтся в прекрасному ароматі повітря, у легкому подиху леготу, у веселкових барвах неба. Верес! На піщаних ґрунтах де зовсім не цвіте ніяка квітка. Там владарює верес? Від його фіолетового цвітіння не сховатися ніде: ні в затінку дерева, ні на узліссі, ні в гуавині. Його маленькі привабливі ліхтарики мов просвірдліють тобі душу свідомість. Перед очима у єство: гейзери цвіту, фонтани, каскади райдужного входять холоднувато-гарячого багаття сяєва. Дикі бджоли добросовісно пораються на віддалених ділянках в глибинах, у пухах і нетрищах, запасаючись нектаром на зимівлю, и свійські літунки господарюють на околицях, беруть взяток похапцем, поспішають, незабаром знову задощить, затуманить, загрозує, натрусить листя приб'є цвіт. А тоді вже верес буде бляклий, сірий, нудний. Ні взятку з нього, ні вигляду!