Як називають людину що веде всiх за собою?

Лідер. Він своїми досягненнями справляє враження на людей, і тим самим надихає їх на корисні вчинки та веде за собою

Для чого нам мова? Завдяки їй ми висловлюємо свої думки, почуття або емоції. На світі налічується близько восьми тисяч мов і знати усі - неможливо. Але у кожної людини є рідна мова, яку вона знає з дитинства, і якою їй найкраще спілкуватись. Ми є громадянами України, отже, по суті, нашою рідною мовою є українська - державна мова країни. Але можна зауважити, що на світі існують країни, державною мовою яких є одна мова, але більшість розмовляють іншою. Така ж проблема є у нас. Дедалі більше громадян України розмовляють російською. Та це не з'я вилося недавно. Ще з давніх часів народи, які панували над Україною, намагалися витіснити нашу мову; показати, що українського народу немає, а, отже, не може бути і мови. На жадь, такий погляд глибоко вкоренився у серцях та розумах деяких українців. І зараз дуже важко почути справжню українську мову. У повсякденному житті ми часто говоримо суржиком, вживаємо росіянізми. Навіть на телебаченні дуже рідко можна почути чисту українську мову.
Володимир Сюсюра сказав: " А мова - це душа народу, народ без мови - не народ". Велику частину своєї душі ми вже втратили і втрачаємо решту з шаленною швидкістю. Якщо так і далі продовжиться - ніколи її не відновимо.
      Можеш додати декілька слів про красу, милозвучність мови і сказати що ми не повинні забувати мову, якою говорили наші матері. Але це на твій вибір.

Моє село невелике, порівняно з містом, але дуже мальовниче. Зветься воно Яблунівкою. Через село протікає тиха річка, яка заросла комишем. Там купаються місцеві гуси, а на березі пасуться корови. А далі розташований шматок незайманого степу, горби та схили. Весною він увесь заквітчаний, а влітку вітер доносить до села духмяні пахощі степових трав. Зі степом стикаються рівні зелені поля. Тут агрофірма та фермери вирощуют пшеницю, кавуни та дині, а ще — овочі. На схід від села розташований невеликий та неглибокий ставок. Він має штучне походження. Його вирили десь сімдесят років тому. Саме сюди селяни ходят рибалити та купатися, бо в самій річці суцільні мул, комиш та жаби. Наше село цивілізоване. В ньому багато вулиць, навіть є так звані “краї” . Наприклад,та частина села, що знаходиться біля річки, зветься “Жабівкою”. У нас є газопровод, магазини, середня школа, дітсадок, будинок культури. Ще в селі є церква, саме тому село споконвіку зветься селом, а не хутором. До нас можна доїхати з районного центру на автобусі, який ходить тричі на день. Більшість селян живе у садибах. Вони саджають великі городи та збирають у власних садках яблука, вишні, черешні та груші. Проте в селі є навіть кілька двоповерхових будинків з квартирами. Коли я стану дорослим, то обовязково поживу певний час у місті. А потім повернуся до рідного села, бо краще жити серед природи.