Определить вiдмiнки.бiга квочка у дворi i сокоче дiтворi: де курча? нема курчати! вже пора всiм дiтям спати! менi клопоти з курчам.зараз я вам iсти , потiм побiжу до хати неслухняного шукати.де ж сховатися курчатi? чи в сараi, чи у хатi? аж на вулицi синочка.вiдшукала мама-квочка.

Квоча- називний, у дворі- місцевий,дітворі-давальний,курча-називний,курчати-родовий,дітям-давальний,з курчам-орудний,до хати-родовий,курчаті-давальний,в сараі-місцевий,у хаті-місцевий,на вулиці-місцевий,синочка-родовий,мама-квочка-називний.

Объяснение:

До болю стискалося серце поета від думок про страждання рідного народу в кріпацькій неволі, яку гнобителі намагалися видати за веління "всемогутнього справедливого" бога. І тоді з'явилася потреба сказати останнє слово рідному народові, закликати народ порвати кайдани і "вражою кров'ю" окропити волю, потреба висловити палку віри у світле майбутнє батьківщини, у велику вільну нову сім'ю, де і його борця за щастя народу згадають..."незлим тихим словом". Так з'явився "Заповіт". Шевченко написав цей твір наприкінці 1845 року, перебуваючи майже у безнадійному стані. Але міцний організм Тараса Григоровича переміг тяжку хворобу. Отже, не судилося "Заповіту" стати останнім словом народного співця. Після того Шевченко написав ще багато творів, які прославили його. Та не забувся й "Заповіт". Музику на текст "Заповіту" писало багато композиторів. Та пісня поширилася з музикою, що була створена полтавським учителем Гордієм Павловичем Гладким. І в наші часи, вшановуючи Шевченка, ми співаємо "Заповіт", покладений на музику полтавським учителем.

1. Назвати вид речення по меті висловлення (оповідальне, питальне, спонукальне).

2. Якщо речення окличне, відзначити це.

3. Знайти й підкреслити граматичну основу речення й показати, що воно простої

4. Розповісти про будову речення:

- двоскладне або односкладне; якщо односкладне - якого типу (виразно - особисте, невиразно - особисте, безособове, називное);

- нерозповсюджене або розповсюджене;

- повне або неповне (якщо неповне, указати, який член речення в ньому опущений).

5. Відзначити, якщо речення ускладнене однорідними членами (однорідними реченнями з узагальнюючим словом) або відособленими членами речення, звертанням, вставними словами й др.

6. Розібрати речення по членах і вказати, чим вони виражені (спочатку розбираються підмет і присудок, далі - другорядні члени, що входять до складу підлягаючого, потім - до складу присудка).

7. Пояснити розміщення знаків препинания.

Приклад:

Гарна троянда лежала на столі

1. Речення оповідальне

2. Неокличне

3. Троянда – підмет, лежала – присудок

4. Двоскладне, розповсюджене, повне

5. Неускладнене

6. Головні члени: троянда – підмет, виражено іменником; лежала – присудок, виражено дієслов.

Другорядні члени: троянда (яка?) гарна – погоджене визначення, виражено прикметником; лежала (де?) на столі – обставина місця, виражено іменником спредлогом.

7. Крапка – коштує наприкінці речення

Объяснение: