Твір "яку пору року я люблю найбільше и чому".

 

              

                  Осінь.

          Осінь   -  золота пора року. Недарма в народі  її називають: щедрою, багряною,золотою, гарячою порою.  Адже  саме восени люди збирають врожай на городах, на полях і  в садах .  Після   довгих клопітких  робіт одержують щедру винагороду від природи за  свою  працю.

        Восени все навколо забарвлюється в різноманітні кольори:   червоні, жовтогарячі, жовті , вогнянисті , ніби й насправді природа позолотила ліси , садки, лісосмуги, парки і сквери.

       Сонечко обігріває все менше землю. Приходять перші заморозки.

       Восени , прощаючись з рідним краєм , відлітають в теплі краї птахи. Тільки й чути їхні прощальні , журливі пісні.

        Про осінь складено багато пісень, віршів, нарисів . Ось рядки однієї пісеньки , вони залишились у моїй пам’яті . В  першому  класі , пам’ятаю ми вивчали її на уроці музики:

            « … Падає , падає листя

                   Листя в саду мерехтить.

                   Жовте , яскраво-вогнисте

                   Тихо за вітром летить… . »

      Мені також подобається гати , як з дерев плавно

 опадають  пожовклі листочки і з тихим шелестом лягають на

  землю.  А як тільки пахне це опале листя! Грибами, пеньками,

  та й самою осінню!

         Напевне тому, що я народилася восени  - це і є  моя

 найулюбленіша пора року. Вона трішки сумна , ніби все навколо сумує за сонечком , літом , теплом.

 Та все ж таки як тільки гарно  восени!

                                  

На вихiдних Дмитро дивився телебачення, де собаки пригають крiзь обруч. Йому так сподобадась як жiнка весело переставляе обруч,а собаки пригають крiзь нього то в одна мiсто то в друге, i також захотiв щоб його пес Джек весело стрибав в обручi. Вiн даже старався, але нiчого не вийшло. Джек сидiв та висунувги язика вертiв хвостиком. Трiшки подумавши Дмитро крикнув

-Е iдея! Вiн знайшов у мережi iнтернет вiдео-уроки для дресеруаання собак.

Трiшки позаймавшись Джек став виконувати команди якi просив показати йому хлопчик. Песик був щасливий, що змiг зробити заажання, а Дмитрик теперь вважав себе справжнiв дресеровщиком (сорри за ошибки,у меня было это задание в 6 -5 классе, досоовно не помню, и сорри за ошибки у меня нет русской клавиатуры)

Лесная мышь Небольшой зверек, внешне похожий на домовую мышь, но крупнее ее. Длина тела 7-11,5 см; хвост примерно равен длине тела. Уши большие. Задние лапы длинные. Окраска верха рыжая, брюхо белое, на груди между передними лапами желтое пятно. Распространена в европейской части России, в Средней Азии, на юге Западной Сибири. Лесная мышь живет на участках старого леса с преобладанием широколиственных деревьев, с хорошо развитым подлеском и обилием валежника. Активна она ночью. Убежищем ей служат норы под корнями деревьев, дупла, иногда расположенные высоко над землей. Питается лесная мышь семенами липы, лесными орехами, буковыми орешками, ест ягоды и даже насекомых. Осенью собирает запасы, чаще всего орехи и желуди, складывая их в дупла, под пни и в камеры нор. Лесные мыши отличаются высокой плодовитостью. Они приносят 2-3, а на юге в годы обильного урожая семян деревьев до 5 пометов, в каждом из которых бывает 5-6 детенышей. Мышата развиваются так быстро, что в возрасте 2,5-3 месяцев уже сами могут давать потомство. Лесные мыши наносят ущерб лесному хозяйству, уничтожая урожай семян деревьев и тем самым препятствуя возобновлению леса. Поедают они и молодые всходы деревьев. Особенно значителен вред от мышей в лесопитомниках и парках.